В Амфітеатрі поет Вік Коврей презентував своє видання "Man-Woman Black out" - збірку з його віршами, написаними під впливом художніх робіт Роберта Саллера. Тексти писались спеціально до виставки, на якій глядачі могли, споглядаючи картини, підходити до стіни і читати вірші, що були поміщенні в рамочки поруч. "Спочатку тексти мали виключно утилітарний характер. Вони повинні були змусити глядача залишитись в залі до моменту, коли вимикається світло. Але оскільки тексти переросли цю виставку, мені стало шкода, що не всі мали можливість побачити цей проект. Тож чорновий варіант його, де ескізи робіт Роберта Саллера презентовані в чорно-білому варіанті, ми склали у збірку. Вона, до речі, продається по ціні, меншій її собівартості, завдяки Управлінню молоді і спорту, що підтримало цей захід".
Після Амфітеатру фестиваль перемістився до зали Ужгородського театру ляльок "Бавка", де відбувся показ вистави "Ромео і Жасмин", автором якої є ужгородський письменник Олександр Гаврош. Вистава прийшлася закарпатському глядачу по смаку, хоча еротичності у ній мізер, а відтак не можемо говорити про цілковиту відповідність її формату фестивалю. Правда, один з головних героїв постановки – Кіт. Як і всі йому-подібні цієї пори – березневий.
На сцені розгорнулось дійство, коли люди, граючи тварин звичайного сільського подвір'я, роблять пародію на тих же людей. Що особливо сподобалось, це те, що київський театр "Вавилон", на відміну від Дніпропетровського театру ім. Шевченка (де вистава з цією назвою йде в основному репертуарі), зберегли "закарпатськість" п'єси, коли звірі говорять літературною української мовою, а люди вживають діалектизми.
Гаврош розповів, що постановкою дуже задоволений, а її режисер Ірина Савченко зазначила: "Сьогодні на сцені виступали не професійні актори. Це студенти, переважно, майбутні філологи, які ніяким чином не пов'язують своє майбутнє з подальшим театральним життям. Вистава "Ромео і Жасмин" для нас дуже дорога і цей показ для нас символічний. Практично рівно рік тому, 23 березня 2010 року, відбулася її прем'єра. За неї ми вже отримали декілька високих нагород, на всеукраїнських і міжнародних фестивалях. Зрозоміло, що заслуга тут є і в тому драматургічному матеріалі, з яким ми працюємо. Стосовно цієї вистави я використовую принцип видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", які на всіх своїх книжкових виданнях пишуть: "Від 2 до 102". Ця вистава має саме такий віковий діапазон".
"Еротичність деякі шукають і у "Вінні-Пухові", -- зазначив на сьогоднішньому круглому столі "Цензура та еротика" із представниками мистецьких, журналістських та бізнес-кіл організатор фестивалю Вік Коврей. На це професор УжНУ Михайло Рошко, в свою чергу, порадив поету: "Почитати геніальну книжку Вадима Руднєва "Винни-Пух і все-все-все". Там поданий глибокий і філософський аналіз текстів "Вінні-Пуха", де, виявляється, є дуже багато прошарків, в яких закодований еротичний текст. Це все подано на стільки з гумором, на стільки точно і на стільки тонко, що почитати цю книгу-таки варто".
За інформацією Аліси Квіч, Мукачево.нет