На виставці будуть представлені живописні картини на музично-драматичну тематику. Музичну – вуличні музиканти і професійні актори. Драматичну – відтворено кризову ситуацію суспільства України 2010 року. Тут зображені жебраки, попрошайки, волоцюги, бомжі, інваліди. Основною темою є порівняння двох світів: заможності і бідності, культури сходу і заходу, сучасне і минуле, старість і молодість, занепад і розвиток, здоров'я і хвороби, благословенні і прокляті, матерія жива і мертва (картина " Сторожницькі парубки" зображує бетонну пластику ), рідновір'я (картина "Освячення маленького Левка Силенка дідом Трохимом" рідновірським обрядом) і чужовір'я, правдивість і лукавство, відпочинок і творча праця, місто і село через зображення у натюрмортах.
Характерними є дві картини написані майже з 20-річним інтервалом, це – "Україна" 1991 року і "Жебрачка" 2010 року. На обох зображені жінки. Коли автор писав першу картину він сподівався і надіявся, що Україна, будучи молодою, багатою і вродливою, почавши свою незалежність з чистого аркуша паперу досягне вершин духовної величі і повноцінного матеріального статку своїх громадян; та минуло 20 років і життя перетворило її у згорблену стару жебрачку. Українці мають замислитись над теперішнім станом животіння. Чому бездарна влада обраних довела націю до такого стану? Ми живемо на зламі космічних ер. Ера Риб (брехні, подвійної моралі, війн і геноцидів) закінчилася. Настав час Водолія, інформаційного перезавантаження свідомості Українців. Закінчилася інтернаціональна влада СРСР, почався період відродження, розбудови і застосування на практиці національної свідомості, культури і слов'янської духовності. Автор має намір написати ще одну картину "Україну" через 20 років. Поживемо, побачимо. Чи оновиться народ, чи звільниться з окупаційного полону?
Користуючись нагодою автор гостинно запрошує Закарпатців на свою персональну виставку.