Одним із основоположників професійного образотворчого мистецтва Закарпаття був вихованець Віденської академії мистецтв художник Йосип Змій-Микловшик. Так справедливо вважає багато мистецтвознавців. Серед них і Григорій Островський та Михайло Приймич, добре відомі в мистецьких колах.
Зачинатель світського живопису на Закарпатті, Йосип Змій-Микловшик малював не лише іконостас™, фрески та олтарні образи, а й портрети, пейзажі, жанрові сценки з життя закарпатців, що мали етнографічний характер.
Творчість цього забутого живописця мало досліджена, тому важко робити якісь певні висновки щодо його зв'язків із тогочасним мистецтвом Угорщини. Слід гадати, що вони існували, в усякому разі відомо: Змій-Микловшик працював в Угорщині і пензлю його належать церковні розписи в багатьох містах.
Художник, як і його старші сучасники — Іван Югасевич, Стефан Теребельський, Михайло Манькович, був провісником весни в мистецтві Закарпаття. Його справу підхопили Фердинанд Видра (1815-1879) і Ференц Хевердле(1841-1910), творчість яких залишила помітний слід в історії закарпатського живопису.
Йосип Змій — один із перших відомих живописців історичного Закарпаття, котрі навчалися у Віденській академії мистецтв. Він став першим єпархіальним художником новоствореної Пряшівської єпархії.
Народився Йосип 20 березня 1792 року в бідній селянській родині в с. Словінка (зараз Східна Словаччина). У школі при Краснобрідському монастирі вчився на дяка. Очевидно, там і познайомився з малярською справою в
монаха-іконописця, які зазвичай були при монастирях. У 1814 році дістає місце церковного півця при греко-католицькій церкві св. Варвари у Відні. Робота там давала йому деяку матеріальну незалежність. Цього ж року вступив до Віденської академії мистецтв, де навчався у класі живопису.
Вже у Відні отримав визнання як добрий портретист. 1823 року єпископ Григорій Таркович призначає його
єпархіальним художником. Згодом їде до Італії на два роки. Перебування там, без сумніву, позначилося на його творчості. Після повернення в Пряшів працює художником, часто пише портрети. Серед них портрети Івана Ковача, засновника єпархіальної бібліотеки, та Андрія Хіри.
Після повернення з Відня художник виконав багато композицій на релігійну та побутову тематику. З'являються оповідні композиції з народного життя ("Земплинське весілля", "На вечорницях"). Але, на жаль, світські роботи майстра відомі нам тільки за літературними джерелами. Це дало підстави віднести Йосипа Змія-Микловшика до основоположників світського мистецтва на Закарпатті.
Восени 1841 року художник захворів на тиф і помер 1 грудня цього ж року.. Похований на Пряшівському цвинтарі.
Володимир МИШАНИЧ, "Ужгород"
02 квітня 2007р.
Теги: