Україна втрачає дерев'яні церкви: 2,5 тисячі пам'яток у катастрофічному стані (ВІДЕО)

Церковник Михайло Митро доглядає за Свято-Михайлівською церквою більш як десять років. Каже, селяни своїм храмом пишаються: збудований 300 років тому без жодного цвяха, з букових брусів. Утім архітектурна пам'ятка щороку руйнується і втрачає красу.

Михайло Митро, церковник Свято-Михайлівської церкви с. Вишка Закарпатської області:

- То було красиво, то старе, а внутрі з самого дерева такі плити. Були внутрі такі плити.

Облаштуванням храму займаються парафіяни, самі купують килими, ікони, покрили верхівку бляхою, щоб не промокала.

Галина Івашкович, парафіянка Свято-Михайлівської церкви:

- Дають скільки треба грошей, кожен чи по 50, якийсь ремонт, що коштує, і на церкву здавалися окремо.

Та металева обшивка лише шкодить даху. Під бляхою накопичується конденсат, який не виходить назовні, і тому дерево гниє. Тож ніяких сучасних матеріалів, храми мають бути збережені у первісному стані - це вимоги утримання пам'яток ЮНЕСКО. Свято-Михайлівська церква, як і сотні таких храмів, статусу пам'ятки міжнародної спадщини отримати не зможе, бо не виконує ще однієї вимоги організації.

Василь Слободян, реставратор:

- Пам'ятки мусять мати державну підтримку, якщо ними займається лише громада, тоді ця пам'ятка не може потрапити до списку ЮНЕСКО, має бути хоч 10% державної участі.

Найстарішому храму Львівщини, збудованому 500 років тому, пощастило. Церква Зіслання святого духа претендує на місце у списку ЮНЕСКО, бо вона - в автентичному вигляді. Обласна влада навіть витратилася на протипожежну систему, бо міжнародні експерти  цього теж вимагатимуть.

- Це система виявлення і гасіння пожежі з моменту виявлення і початку - буквально 30 секунд, дякуючи цьому приладу, іде інформація про проблеми виникнення загорання і пожежі.

У церквах бідкаються, що таку розкіш як протипожежна сигналізація за 80 тисяч гривень - дозволити собі не можуть. Так само бракує грошей і на охоронців. Тому попередити пожежі неможливо. Скільки храмів згоріло за часів незалежності - ніхто не знає. Краєзнавці нарахували близько сотні. Щоб їх зберегти - потрібна державна підтримка.

Григорій Клепак, заступник голови Національної спілки краєзнавців:

- Ми хочемо вийти з пропозицією на уряд, Президента, щоб хоча б зробити реєстрацію церков, щоб у нас був повний перелік, де що знаходиться, і має історичну цінність.

На вісім храмів, які влітку наступного року можуть потрапити до списку ЮНЕСКО, чекає міжнародна опіка. Їх внесуть до туристичних маршрутів, а потім можна розраховувати й на фінансову допомогу. Решту церков варто передати музеям, забезпечити охорону та негайно відреставрувати. Інакше Україна втратить статус світового лідера за кількістю дерев'яних храмів.