Нині в області існує з добрий десяток різних русинських організацій. До 1995 року цей рух був притлумлений, проте останім часом знову активізувався при підтримці політиків місцевого значення і закордонного впливу.
Багато політиків вважають, що визнання Закарпатською облрадою русинів окремою нацією на практиці означає появу на карті України нових відцентрових політичних сил, своєрідною пробною кулькою, кинутою навмання, щоб подивитися, як на це реагуватиме громадськість Закарпаття і всієї України. Найголовніше в цій ситуації - як реагуватиме центральна влада та провідна українська громадськість.
За поясненнями щодо рішення Закарпатської облради кореспондет УКРІНФОРМУ звернувся до одного з найвідоміших українських політиків, якого ще називають совістю української нації, Героя України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, голови Українського фонду культури, академіка НАНУ Бориса Олійника.
Ось що він сказав. Питання визнання частини закарпатців русинами - це проблема не одного року. Не варто реагувати на цю проблему надто гучно, оскільки це дає рекламу цим людям. Спекулятивно-політичних людей, які виконують делікатне доручення делікатних спецслужб інших держав, небагато. Скажімо, той же канадський професор Пол Магочі, якого вважають ідеологом русинського руху, є принаймні прихильником спецслужб трьох держав. Я не хотів би опускатися до його рівня, але все-таки остерігався б приймати його на теренах України. І не тому, що ми його боїмося, а тому, що ця людина вороже налаштована проти нашої держави і йому байдуже, хто такі русини чи українці, - він політичний розвідник, який виконує поставлене перед ним завдання.
Стосовно самої проблеми. Я маю причетність до цього як практик. У нас свого часу загострювалась проблема з лемками. Десь приблизно 1975 року я був у Сполучених Штатах Америки, коли там ця проблема порушувалась. Потім через деякий час як голова Українського фонду культури допоміг у Палаці культури "Україна" організувати виступ лемків через призму особливостей їхньої культури. Вони привселюдно розповіли, чого хочуть. Справді, у них є особливості регіональні, етнічні, культурні. Своїм виступом вони показали, що лемки лишаються українцями. Нам треба всю цю нашу етномозаїку підтримувати - так, як це робиться в Європі. Добре було б, я думаю, зібрати поміркованих людей з тих, хто називає себе русинами, залишаючись при цьому українцями, і дати можливість їм виступити і розповісти, ким хто одурений політичними спекулянтами. Це, гадаю, зняло б усю гостроту проблеми. Стосовно того, що вчинила Закарпатська обласна рада, то це можна назвати одним реченням - їхнє рішення вийшло за межі конституційного поля.
Пам'ятаю, перед бомбардуванням Югославії - я якраз тоді був у Белграді - мені повідомили, що в місто Нови Сад їдуть русини з Угорщини, які провели там з'їзд, щоб в Новому Саду конституюватись в окрему націю. Я запитав тоді у новосадівських властей, чи знають вони, чим їм це загрожує. Вони ж претендуватимуть на вашу територію - ось карта. Отож, казав, зупиняйте їх і дійте, як належить. Повідомив про це Міністерство закордонних справ Югославії. Їм дозволили тоді провести своє зібрання, але конституювання в окрему націю там не відбулося. Повідомив про це і наших державних керманичів - відтоді ні слуху ні духу.
Гадаю, що керівництво держави і відповідні органи повинні відреагувати на рішення облради Закарпаття рішучими діями. Люди, які щиро хочуть себе бачити русинами, скажімо, як лемки, бойки, гуцули, - будь ласка, будьте ними, адже ми європейці і стоїмо за європейські цінності і стандарти.
Віктор ЧУХЛІБ, УКРІНФОРМ
30 березня 2007р.
Теги: