Магія слів Єви Бісс

До книжки увійшло 14 новел. Тонко підмічені риси людей, детально вимальовані образи, де нема нічого зайвого,  а головне слова, які автор вкладає в уста героїв, змушують читача не тільки співпереживати героям, а й оцінювати свої вчинки, аналізувати життя і робити  висновки.

"Я чекала чуда, а ти чекати не вмієш. Я чекала свята, а ти виявився поганином. Я чекала третіх півнів, а ти нас обох зрадив...замість злитися, ти мене навчив перевертати клепсидру догори дном, додолу дном... і вийшов з цього пісок... Боюся, страшно боюся пустелі. Я вірила в зміну, я хотіла йти далі, але ти не мандрівник, а просто турист, який не шукає, а йде по твердо викреслених стежках..." ("Зміна повітря").

"Втеча від мінотавра" - це 325 сторінок пошуку повноти щастя. Заплутавшись у лабіринтах своїх почуттів, людина не усвідомлює марність втечі  від власного "мінотавра", що причаївся у серці, і тільки сильним пощастить його побороти.

Єва Бісс народилася 18 червня 1920 р. в селі Орябині Старолюбовнянського округу на східній Славаччині в родині священника. Закінчивши вчительську семінарію в Пряшеві у 1938 р.,  учителює в рідному селі. У 1946-му повертається до Пряшева і  працює в редакції газети "Пряшевщина". По закінченню навчання  в празькій художній школі І. Кулєца (1950-1952 р.р.) залишається жити в Празі, працює як художниця (залишила понад 1000 робіт), драматург і прозаїк. Свій творчий шлях розпочала з драматургії, написавши такі п'єси, як "І настала весна" (1951), "Друзі й вороги" (1956), "Барліг" (1954), "Білий вовк" (1962) і "Естер" (1965). Та найбільше визнання принесли їй збірки новел "Сто сім модних зачісок" (1967), "Апартамент з вікном на головну вулицю" (1969) та "Шинок під лелечим гніздом" (1993). Всі три збірки видані в Пряшеві.

Після "Празької весни" 1968-ого року Єву Бісс почали цькувати, і з 1969 р. вона не мала можливості друкуватися.  Як згадує Богдан Бойчук, письменник, перекладач, літературний критик та упорядник цієї збірки, у 1984 році вона передала йому збірку своїх недрукованих новел "Втеча від мінотавра". Деякі з них він опублікував під псевдонімом Марія Суховацька (це були ім'я і прізвище її бабусі), щоб не накликати на  пані Єву додаткові неприємності з владою. Але більшість новел залишилися незнаними для світу за життя письменниці, яка померла 28 липня 2005 р. й похована  у Свиднику.  І тільки тепер читач в Україні зможе нарешті ознайомитися з прозою Єви Бісс, яка визначається легкістю, внутрішнім шармом, магією та оригінальною сюжетною багатогранністю.

Теги: словачка, збірка, Єва Бісс

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати