Рейтинг закарпатського бізнесу очолюють туризм та грядки

Вона пам'ятає теплиці на городі, відколи пам'ятає себе. У Неллі Зан поки їх дві. Споруджують третю. Раніше городництво було хобі, тепер - додатковий заробіток.

 

Поставити таку теплицю - принаймні 20 тисяч гривень. За останні роки, каже Неллі, здорожів метал, арматура ба навіть плівка. Своїх овочів не возить далеко. Зазвичай, виставляє на продаж під парканом будинку.

 

Родина Караслаїв має 6 теплиць. Для неї це не другорядне, а основне місце роботи. Зараз збирають останні томати голландських та українських сортів - найпопулярніших на селі.

 

 

Через місяць у скляних парниках сіятимуть капусту. Для неї спеціальні умови - температура в теплиці має бути щонайменше 10 градусів. Теплиці для розсади опалюють дровами. Однак цю огрівають свині, корова та кури. Іван Караслай-старший зо десяток років тому змайстрував біоагрегат. У нього завантажує гній, він шумує й виділяє газ, який гріє воду в казані. Це - набагато дешевше.

 

 

Його агрегат - єдиний у Закарпатті. Сусідам біопристрій видається заскладним. Іван твердить - все просто, до того ж його прилад має плюс - цілковито безвідходне виробництво.

 

 

Переконують, окрім гною нічим городину не підживлюють. Самі теплиці захищають від усіх: і від людей, і від комах.

 

 

Хто має власний транспорт возить капусту, помідори та паприку до Києва та Львова, хто не має - здає місцевим гуртовикам. Закордон вивозити невигідно - розмитнення задороге. А раніше, згадують заріччани, їхні овочі їли в Росії та Білорусі.

 

 

Цього року кажуть: і возити по всій Україні немає чого - врожай де в кого вдвоє менший, ніж торік, бо через зливи замок. Минулого року було краще, хоч і град побив. через природні лиха заріччани прагнуть, щоб держава застрахувала їхнє майно. Однак водночас - страховикам не вірять - тут і досі чекають на виплати збитків через повінь 98 року.