Закарпаття: Помер угорськомовний письменник та журналіст Ласло Балла

Він народився 23 липня 1927 р. с. Павловце (нині Словаччина) в родині службовця. Навчався в гімназіях міст Кошіце, Ужгород, Кішварда, у 1945-1946 рр. – в Ужгородському художньому училищі, а заодно склав іспити на педагогічному відділенні університету м. Пейч (Угорщина).

Трудову діяльність Л. К. Балла розпочав як директор художнього салону в Ужгороді. У 1947 р. його запрошують на роботу в газету "Karpati Igaz Szo" – угорськомовний дубляж "Закарпатської правди". У 1951 р. Л. Балла – редактор новоствореної угорської редакції книжково-журнального видавництва "Карпати", згодом – редактор угорської редакції видавництва "Радянська школа", викладає угорську літературу в УжДУ.

З 1965 р. Ласло Карлович – заступник головного редактора реорганізованої у самостійне видання газети "Karpati Igaz Szo", а з 1967 р. і аж до виходу на пенсію у 1987 р. – її головний редактор. Газета його стараннями друкує літературні сторінки, де в угорських перекладах регулярно публікуються твори українських письменників, молодих угорських журналістів і письменників.

Літературну діяльність Л. Балла розпочав ще в гімназійні роки. З-під його пера вийшло понад 50 книжок – поезії, новели, повісті, романи і драми, публіцистика, мистецтвознавчі праці. Заслужену славу принесли йому збірки поезії "Співай голосніше" (1951), "З відкритим серцем" (1954), "Під кроною віку" (1989), книги повістей та оповідань "Їде Пішта не велосипеді" (1965), "Зойк мідної пластини" (1985), роман "Хмари без дощу" (1964), цикл історичних романів "Місце зустрічі – безмежність", над якими він працював більше двадцяти років. Остання його книга – „Мемуари".

Особливою заслугою Ласла Карловича стала його перекладацька діяльність. Він переклав угорською твори Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Стефаника, М. Коцюбинського, І. Франка, Л. Мартовича та ще десятків інших відомих українських письменників, видав "Антологію сучасної української поезії".

Книжки Л. Балли виходили друком в Ужгороді, Києві, Москві, Будапешті, його твори перекладено багатьма європейськими мовами.

Л. К. Балла – член Національної спілки письменників України з 1953 р., член Спілки письменників Угорщини.

Літературна праця Л. К. Балли високо відзначена як в Україні, так і в Угорщині. Він лауреат Міжнародної літературної премії ім. І. Франка, премії ім. Лайоша Надя (Угорщина), обласної літературної премії ім. Ф. Потушняка, "Заслужений працівник культури", нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Золотої Зірки (Угорщина), Почесною грамотою Верховної Ради України, Почесною відзнакою Національної спілки письменників України, медалями, Почесними відзнаками обласної адміністрації і обласної ради. Л. К. Балла неодноразово обирався депутатом обласної та Ужгородської міської рад.

Заслуги Ласло Карловича були поціновані спеціальною пенсією Президента України.

Всі, хто працював поруч з Ласлом Карловичем, знали його як чуйну, толерантну людину. Він назавжди залишиться у серцях читачів як письменник високої європейської культури. Це була людина титанічної праці й енциклопедичних знань, чим уписано його світле імення в історію української та угорської літератур.

Хай рідна Закарпатська земля буде йому легкою, а пам'ять – вічною.

Щире співчуття рідним і близьким Ласла Карловича.

Ледида О. О., Кічковський М. М., Бушко І. І., Сербайло А. А., Гоблик В. В., Качур І. І.,Феєр В. І., Брензович В. І., Закурений В. П., Бібен І. І., Вегеш М. М., Ящищак В. С., Глеба Ю. Ф., Дрогальчук В. К., Мотильчак М. А, Гузинець Ю. І., Кевсегі Е. З., Ердейі Г. О., Король І. І., Товтин Н. М., Ходанич П. М., Густі В. П., Керита Х. В., Повх Л. П., Ліхтей Т. В., Товтин В. Ю., Кузан В. В., Панчук Н. М., Малик Г. М., Рошко М. М., Федака С. Д., Шип Ю. В., Горват О. К., Салаї Б. М., Ковтюк С. І., Воробець Д. М., Лизанець П. М., Ільницький Ю. В., Федака Д. М.

Теги: Балла, письменник, помер

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати