За часів радянської влади у приміщенні, де молилися єпископи, було книгосховище. А по унікальних розписах було проведено пожежну сигналізацію, зроблені кріплення для освітлення. Згодом ще й прорвало трубу з гарячим опаленням і єпископська каплиця серйозно пошкодилася: частину розписів було змито, інша почала осипатися.
Владика Мілан Шашік з викладачами та студентами Львівської академії мистецтв
Коли ж каплицю передали Мукачівській греко-католицькій єпархії, постало питання про її реставрацію. Владика Мілан звернувся по допомогу до Львівської Національної Академії, де діє окрема кафедра реставрації. Саме завдяки її старанням за рік каплицю було відреставровано.
Реставрація цього об'єкту має дуже важливе мистецьке значення, адже на Закарпатті майже не збереглися розписи церков Йосипа Бокшая, за винятком хіба що Ужгородського кафедрального собору та єпископської каплиці. Ця каплиця є першою спробою своїх сил відомого закарпатського художника Йосипа Бокшая у монументальному живописі.
12 студентів-реставраторів та викладач кафедри реставрації Львівської Національної Академії мистецтв Лариса Разінкова витратили на відновлювальні роботи близько 50-ти днів. Вони зізнаються, що після зняття пилу та іншого бруду з розписів не очікували, що побачать такі гарні авторські кольори. Цікаво, що на стінах каплички можна побачити 4 різні архітектури закарпатських церков.
Студенти Львівської академії мистецтв реставрують каплицю
Фрагмент стіни до реставрації
Фрагмент стіни після реставрації
За словами Мілана Шашка, Львівська Академія мистецтв зробила велику справу:
- Тепер ми можемо бути спокійні за цю пам'ятку, що нам вдалося її зберегти. Ми бачимо, що сьогодні часто робляться спроби знести слід культури нашого краю, йде масова зміна церков, нищаться іконостаси, хрести і дивує те, що немає тих, хто міг би захистити цю культуру, - відзначив Мілан Шашік.
Водночас Мілан Шашік розповів і про ті роботи, які планується виконати в самому соборі. Це, перш за все, ремонт даху. Тільки після цього можна буде розпочинати реставрацію розписів стін. Також необхідно буде зробити ремонт вікон, через які нині просочується до собору холодне повітря.
Віктор Тар, Карпатньюз