На сцені Першого українського театру для дітей та юнацтва дніпропетровці покажуть трагікомедію "Ромео і Жасмин" за п'єсою закарпатського письменника і драматурга Олександра Гавроша. У чому унікальність постановки, кореспондент "ВЗ" дізнавалася в автора, Олександра Гавроша.
- Це вперше у рамках Форуму видавців буде представлено не тільки літературне і музичне мистецтво, а й театральне, – розповів драматург. – Але і воно має стосунок до літератури, п'єса "Ромео і Жасмин" перемогла на конкурсі "Коронація слова". До того ж в Україні мало ставлять сучасну драматургію, тоді як у цілому світі вона найактуальніша. Та й Дніпропетровський театр у Львові не був вже років з десять.
- Що вас підштовхнуло написати цю п'єсу?
- Довгий час був завідувачем літературної частини Закарпатського українського музично-драматичного театру. Стикався з тим, що режисери скаржилися, мовляв, бракує сучасної драматургії, особливо української. От режисер нашого театру і запропонував мені написати п'єсу про людей і тварин. Щоправда, те, що я написав, не збіглося з тим, що він собі уявляв, тому у цьому театрі мою п'єсу так і не поставили. Але я відіслав її на конкурс "Коронація слова", де вона зайняла друге місце. А тепер "Ромео і Жасмин" з успіхом йде на театральних сценах Дніпропетровська, Одеси, Києва.
- У вашій п'єсі є алюзія на шекспірівську "Ромео і Джульєтту"...
- У моїй виставі також на перший план виходить історія трагічного кохання. Тільки тут є певна іронія, бо Ромео – це старий пес, а Джульєтта (Жасмин) – поранена чапля, з якої хочуть зробити опудало.
- Фінал вистави у вас більш неоднозначний, ніж у Шекспіра.
- Фінал у мене максимально відкритий. Люди, налаштовані скептично, песимістично, звичайно, побачать трагічний фінал, натомість оптимістично налаштований глядач, і я у тому числі, побачимо красиве романтичне щасливе завершення.
- Як ви уявляли свою п'єсу на сцені? Інтерпретація Дніпропетровського театру виявилась для вас несподіванкою?
- За цей рік "Ромео і Жасмин" поставили вже три режисери. І всі три постановки надзвичайно різні. Анатолій Канцедайло, режисер дніпропетровського театру, вирізняється своїм скрупульозним підходом, він – не експериментатор і у своїй роботі відштовхується від автора. Але у його постановці чимало приємних несподіванок, чудовий акторський склад. Театр тим і цікавий, що він удосконалює, відшліфовує п'єсу. Важко навіть сказати, про що "Ромео і Жасмин". Кожен бачить у ній щось своє. Ця п'єса про людей і тварин, про надії, про те, як шукати діалог з іншими.