Закарпатські продавці секонд-хенду обурені рішенням Кабміну

Вживані одяг і взуття з Європи масово ввозяться в нашу область і користуються значним попитом у населення. Найбільший ринок секонд-хенду – мукачівський "ГІД" - давно знане серед закарпатців місце, де можна придбати хорошу, якісну, а іноді навіть брендову чи ексклюзивну річ за досить помірні кошти.

Ні для кого не секрет, що середньостатистичний українець фінансово не в змозі одягатися у бутіках модних кутюр'є - зазвичай, якісний одяг чи взуття з фірмового магазину лягають непосильним тягарем на сімейний бюджет.

Звісно, велика кількість закарпатців не особливо переймається брендами і вдягається у відносно дешевий контрабандний китайський чи турецький одяг, придбаний на базарі чи звичайній крамниці. Однак якість такого одягу наближається до одноразового, один раз випереш і треба купувати інший.

Існує також можливість вдягатися в українське. Та наразі вітчизняні товари легкої промисловості не складають конкуренцію імпортним. Причин цьому кілька. По-перше, українського одягу в обігу товарів надзвичайно мало, частка української швейної продукції сьогодні складає тільки 20 % від загального ринку. Також не покращує ситуацію його ціна:
виробляти в Україні продукт дуже дорого - стверджують швейники - дорожче, ніж в Китаї. І навіть якщо він конкурентний за якістю, то за ціною не влаштовує ні виробника, ні постачальника одягу. Що стосується якості, то тут теж не все гладко. Ще з радянських часів серед населення міцно вкоренився стереотип, що "наші ракети – найкращі, але наші чоботи носити неможливо". Традиції галузі народного господарства, яка постійно відстає,  перейняла і незалежна Україна.
Тому так і склалося, що коли середньостатистичний закарпатець хоче купити якісний, ексклюзивний і водночас дешевий одяг, погляд його мимоволі зупиняється на секонд-хенді.

Особливим попитом такі речі користуються серед молоді. Адже ця соціальна верства завжди прагне виглядати унікально, ефектно і при цьому не дуже переплачувати. А таку можливість надає тільки секонд-хенд.  До прикладу: різниця в ціні на кеди одного з популярних молодіжних взуттєвих брендів складає 7-8 разів. Кеди в фірмовій закарпатській крамниці коштують 700-800 грн,а  на тому ж "ГІДі" – близько сотні в національній валюті. При цьому якість дуже навіть різниться, оскільки в крамниці зустріти підробку бренда в сто разів легше, ніж на ринку ввізного європейського одягу.
Кілька днів тому Кабінет міністрів України заявив, що має намір заборонити імпорт секонд-хенду і заодно скасувати на п'ять років сплату податку на прибуток підприємствам галузі легкої промисловості. Про це на засіданні Кабміну другого вересня, заявив Микола Азаров. Таким чином урядовці планують збільшити конкурентоспроможність українських виробників. Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський уже направив свій законопроект до секретаріату кабміну. "Щорічно в країну ввозиться 2 кілограми секонд-хенду на людину. Якщо б ця продукція вироблялася в Україні, ми отримали б ринок в 22 мільярди на рік і мільйон робочих місць. І це без урахування того, що секонд-хенд часто становить загрозу для здоров'я громадян", - сказав М.Бродський. За його словами, ініціатива комітету вже схвалена Міністерством промислової політики України і Держмитницею.

Тим часом прямі учасники ринку, хоча й підтримують податкові пільги, вважають, що вони не допоможуть вирішити головну проблему ринку – контрабанду дешевих китайських товарів. До того ж одяг-секонд-хенд не є прямим конкурентом української продукції, запевняють експерти.

Голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості "Укрлегпром" Валентина Ізовіт схвалює введення пільг. "Уряд нарешті почув те, про що ми говорили багато років. Ці заходи по захисту вітчизняного виробника здатні істотно змінити ситуацію на внутрішньому ринку і зробити українську продукцію такою, що більш зажадалася", - заявила вона. Але пільги не вирішують основну проблему галузі. "Потрібно підсилити боротьбу з контрабандою, із заниженням митної вартості товарів. Можливо, варто переглянути документи СОТ", - вважає пані Ізовіт

Ось, що з цього приводу думають закарпатські продавці секонд-хенду:
пані Олена:
–    Я категорично проти рішення кабміну. Вважаю, що заборона ввозу секонд-хенду не найголовніша зараз у державі. Нехай краще зроблять так, щоб ціни на продукти не зростали. А на рахунок одягу і взуття секонд-хенду, то люди не в змозі купувати кросівки за 1000 гривень у фірмових магазинах.

Наразі незрозуміло, чим керується Кабмін, розглядаючи рішення про заборону секонд-хенду. Цілком очевидно, що ця категорія одягу не складає жодної конкуренції українським виробникам, оскільки належить до зовсім іншої цінової категорії. Що ж зміниться після того, як вона зникне з продажу?

Відповідь очевидна - особи з вищих ешелонів влади як одягалися в костюми по 100 тисяч доларів, так і продовжуватимуть це робити, зате контрабандний ринок китайського одягу отримає додатковий приплив  покупців. Отже, в пересічного українця відберуть чи не єдину можливість купувати якісні речі за помірні гроші.

Також цілком реально, що завдяки рішенню урядовців ринок секонд-хенду, скоріш за все, банально, "перейде у тінь". Імпорт трансформується з розряду легального в контрабандний тим самим, породжуючи нові корупційні схеми. А попит серед населення на товари секонд-хенду нікуди не зникне, тому що він не може бути врегульований методом заборони імпорту. Попит зумовлений економічною нестабільністю в державі, і зменшиться виключно тоді, коли почне зростати рівень життя населення. 

"Коли хтось вказує пальцем в небо, тільки дурень дивиться на палець" – ось афоризм, що найкраще характеризує рішення урядовців заборонити імпорт секонд-хенду. Уже вкотре ми бачимо висування новою владою ініціатив, що є не на часі, зважаючи на складну економічну ситуацію в нашій державі.

Теги: секонд-хенд, легка промисловість, виробник, імпорт

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати