За прогнозами екологів у наступні роки Закарпаттю загрожують масштабні повені

За попередніми даними, збитки від російських пожеж оцінені у десятки мільйонів доларів. І це не лише вигорілі села та домівки, а й втрачені природні багатства — ліси, ѓрунти, на відновлення яких знадобиться чимало коштів та часу. Україна теж зазнала певних втрат внаслідок горіння лісів у Дніпропетровській області, загоранні торфовищ на Київщині та Чернігівщині. А міжнародні ЗМІ повідомляють, що в Україні таки горіли чорнобильські ліси, що так ревно заперечують у Міністерстві надзвичайних ситуацій.

Але найбільше екологів турбує те, що наслідки російських пожеж мають не так регіональний, як глобальний масштаб. На думку експертів Всесвітнього фонду дикої природи, безпрецедентні лісові пожежі в Росії і пов'язані з ними викиди в атмосферу вуглекислого газу можуть призвести до подальшого прискорення процесу зміни клімату. Зважаючи на те, що останні 20 років клімат змінюється і так швидкими темпами, про що свідчать цьогорічні повені у Європі, зима серед літа у Латинській Америці або та ж сама 40-градусна спека в Україні, то що ж буде далі?

Міжнародні фахівці вважають, що лісові пожежі і потепління утворюють процес, який підтримує сам себе, де кожний з компонентів посилює один одного. "Збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері призводить до дисбалансу кліматичної системи, зокрема до збільшення кількості й тривалості "хвиль спеки", що, у свою чергу, сприяє зростанню кількості пожеж. З іншого боку, емісія лісами вуглекислого газу внаслідок лісових пожеж є одним з важливих чинників впливу на клімат, — йдеться в повідомленні прес-служби Всесвітнього фонду дикої природи Росії. — Утворюється замкнуте коло: збільшення емісії вуглекислого газу призводитиме до теплішого клімату з великою кількістю посух, що, у свою чергу, призведе до посилення загрози пожеж". Виходить, що пожежі — це не лише один з наслідків глобальних змін клімату, а й фактор, що може прискорити ці кліматичні зміни.

Експерти Всесвітнього фонду дикої природи відзначають, що підвищений рівень викидів вуглекислого газу зберігається не лише під час, а й після пожеж. Навіть після пожежі малої інтенсивності дерева гинуть, і під час їхнього гниття виділяється вуглекислий газ. За даними екологів, лісові згарища навіть через 30 років після пожежі виділяють більше вуглекислоти, ніж поглинають. "Розвиток молодих дерев на згарищі допоможе зв'язати викинутий в атмосферу під час пожеж вуглекислий газ. Але в багатьох умовах швидке відновлення лісу, особливо хвойними породами, дубом, неможливо без допомоги людини. Нині важливо оцінити збиток, завданий пожежами найбільш цінним лісам європейської частини країни і розробити план їхнього відновлення. У першу чергу, це стосується лісів, що постраждали від верхових пожеж", — вважає Микола Шматков, координатор проектів Всесвітнього фонду дикої природи Росії з лісової політики.

До чого ж слід готуватися власне Україні? Наші екологи мають кілька версій розвитку кліматичних явищ на теренах нашої держави. За висновками однієї групи вчених, глобальне потепління піде нам на користь, хоча б тому, що підвищиться родючість ѓрунтів. Протилежна думка в екологічної групи "Печеніги".

— Якщо у нас буде різко континентальний клімат, коли коливання температур буде великим: узимку — мінус 40, а влітку — плюс 40, тоді про покращення умов не йдеться, — зазначив фахівець ЕГ "Печеніги" Сергій Шапаренко. — Якщо наступатиме пустеля на південні регіони, то можуть бути піскові бурі на території України. Можуть з'явитися і вже з'являються види, яких раніше в Україні не було, наприклад, сарана. А клімат в цілому буде більш засушливий. Цьогорічні пожежі можуть вплинути на клімат таким чином, що посилиться парниковий ефект. Пожежі на торф'яниках свідчать про те, що у Підмосков'ї та Україні вони починають згасати. Ці пожежі були і раніше, але не такі масштабні, однак через зміни клімату торф'яники стали більш сухі. Зараз вони в такому стані не можуть існувати. Боюся, що горіти вони будуть кожне літо, поки не вигорять. Крім цього, пожежі впливають не тільки на клімат, а й на довкілля зокрема. Сама пожежа знищує повністю екосистему: згорають дерева, рослини, гинуть тварини. Звісно, на згарищах можна насадити нові дерева, але щоб відновити рівновагу екосистеми знаходиться багато часу.

Перші наслідки зміни клімату Україна вже відчула: через аномальну спеку у Дніпрі та Чорному морі поблизу Миколаєва масово гине риба, зменшилася урожайність сільськогосподарських культур, під Києвом час від часу загораються торфовища, викидаючи в повітря небезпечні для здоров'я людини речовини, а в самій столиці в кінці літа зацвіли каштани.

— Кліматична система вже настільки розбалансована, що ми постійно спостерігаємо перепади температурних показників, спеку, яка провокує пожежі, натомість в інших державах — масштабні повені та зливи, — зазначила координатор програм зі змін клімату Національного екологічного центру України Христина Рудницька. — Взагалі-то проблема змін клімату є більш глобальною, і вже маємо від цього багато наслідків. Один з них — підвищення температури. За останні сто років загальна температура на планеті зросла на 0,8 градусів Цельсія, через що формується нестабільні погода та екстремальні її прояви (аномальна спека чи холод, відколювання льодовиків), це все впливає на навколишнє середовище й економічно-соціальну сферу людини. У Росії через посуху втрачено третину врожаю зернових культур, так само спека негативно впливає на здоров'я людей. Наші вчені вивчали, що за останні десятиріччя зросла інтенсивність природних катаклізмів — у півтора-два рази. Погодні умови стають все більш непередбачуваними, відбувається різка зміна температур за короткий проміжок часу. Це все може впливати на біорізноманіття, бо через підвищення температури зміщуються кліматичні пояси. Так, напівпустелі можуть перетворитися на пустелі, а степи — у напівпустелі. Відповідно змінюються кліматичні пояси, а разом з цим — зміщується ареал існування різних видів.

За прогнозами екологів, у подальшому Україну можуть спіткати проблеми з питною водою у східних та південних регіонах. У той самий час посилюється ризик стосовно збільшення повеней на Закарпатті. Готуватися до цих змін нам потрібно вже зараз, зокрема розробляти і виконувати програми по зменшенню викидів вуглекислого газу в атмосферу. За словами Христини Рудницької, зміна погодних умов впливає на родючість земель, тому необхідно вже розробляти нові програми адаптації для сільського господарства, проводити дослідження, в яких регіонах краще вирощувати зернові культури і які саме, змінювати часові рамки стосовно їхнього вирощування, аби підтримувати певний рівень врожайності і забезпечувати себе продовольчими товарами. Але поки що таких програм в Україні ніхто не розробляє. Існують лише розрізнені дослідження, тоді як потрібна цілісна та комплексна програма заходів.

Єдине, що може зараз зробити людина, аби уникнути таких наслідків, — мінімізувати свій вплив на довкілля, у першу чергу зменшити викиди вуглекислого газу в атмосферу. Тоді, на думку екологів, клімат не буде змінюватися такими темпами. Але поки що на це мало хто зважає.

Теги: повінь, потепління, екологи

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати