Як член конкурсної комісії Роман Андрійович каже, що наразі у "змаганні" беруть участь чотири представники різних архітектурних майстерень Ужгорода та Мукачева з п'ятьма пропозиціями. Згідно з умовами конкурсу, автори повинні були здати роботи до 15 серпня, однак, для здорової конкуренції і більшого вибору, цей термін трохи продовжено.
Ведучи мову про задуми учасників конкурсу, Роман Микитин наводить деяку історичну довідку території навколо нинішньої ОДА.
— Після того, як Ужгород перетворився на столицю Підкарпатської Русі, нова влада збудувала в місті новий адміністративний і житловий район площею 60000 кв.м., — розповідає заступник архітектора області. — Широкомасштабний проект модерної забудови Малого Галагова розробив у 1921 р. професор архітектури Адольф Лібшер. Ситуаційно новий район мав форму підкови. Подібна форма й орієнтація мікрорайону була глибоко символічна, позаяк повернута в бік Ужа підкова нагадує т. зв. дельфійське Е – символ щастя і довголіття. Роки підтвердили символіку мікрорайону – розпланування житлових кварталів з широкими вулицями та будівлі є довговічними. На сьогоднішній день це один з кращих архітектурно-містобудівних ансамблів, зведених у стилі конструктивізму в період з 1922 по 1936 роки минулого століття.
Роман Микитин називає площу Народну центральною й найбільш імпозантною частиною всього Малого Галагова. Він каже, що проект колишнього Крайового уряду (нині ОДА та облрада) з прилеглою площею розробив чеський архітектор–конструктивіст Антоній Крупка. Зі сходу площу обмежує будівля колишнього Крайового суду (тепер тут розміщені Облпрофспілка та Товариство "Знання"), вхід до якої прикрашений скульптурами. Первісно площа складалася з двох розаріїв – великого партеру перед адмінбудинком та малого, що виходить на набережну. Всю площу опоясував живопліт з барбарису та таволги. Із заходу передбачалося розміщення будівлі – симетричної будівлі Крайового суду.
На жаль, внаслідок об'єктивних причин, архітектурний задум не був реалізований. У первісний вигляд площі були внесені зміни, коли 9 березня 1999 р. у північно-західній частині площі був встановлений пам'ятник Тарасу Шевченку.
Отож, майже всі пропоновані на розсуд комісії у складі представників ОДА Ужгородської міськради, спілки архітекторів та спілки художників Закарпаття, продовжують задуми чехословацьких архітекторів.
Перша пропозиція архітектурної майстерні Бровді передбачає декоративний басейн в об'ємі газону перед ОДА, перенесення пам'ятника Шевченку вперед газону до флагштоку та розміщення на місці розарію будівлі Нацбанку з двома внутрішніми двориками та трьома поверхами.
Друга пропозиція архітектора Толстоусова пропонує розширення площі народної за рахунок розарію. У скверику навпроти економічного факультету запропоновано розмістити високу конусоподібну будівлю, можливо, Нацбанку. Пам'ятник Шевченку залишається на своєму місці.
Третій проект Тиберія Ляха пропонує: а) розмістити на місці розарію квадратну споруду Нацбанку зі скла і металу, перед ОДА посадити ялинку, для того, аби не зрізати щороку на новорічні свята; б) там же розмістити будівлю у вигляді півмісяця з округленою площею перед нею. Пам'ятник Шевченку залишається. Посередині площі запропоновано розмістити декоративний фонтан, до якого було б організовано пішохідні доріжки з парковими скульптурами.
Четвертий задум ужгородської архітектурної майстерні Павлея передбачає розміщення на площі перед Набережною біля флагштоку пам'ятника Богдану Хмельницькому на коні і залишити пам'ятник Шевченку там, де він є зараз. Крім того, перед ОДА так само, як і в попередній пропозиції, передбачається висадити ялинку. Взагалі, цей проект можна назвати най масштабнішим, оскільки він передбачає також благоустрій скверів навпроти медичного факультету УжНУ, навпроти економічного факультету та навколо погруддя Томашу Масарику. Тут пропонується розмістити лавки, організувати доріжки, висадити додаткові дерева, провести освітлення. Газон перед ОДА має бути доповнений фонтаном, доріжками та малими архітектурними формами по всьому периметру. Сама площа має бути вимощена тротуарною плиткою.
За словами Романа Микитина, з переможцем конкурсу буде укладено відповідний договір і він, фактично, стане автором робочого проекту, до якого увійдуть елементи з усіх запропонованих пропозицій. Для кращих проектів встановлені такі премії: перша — 5000 грн., друга — 3000 грн. і три заохочувальні премії по 1000 грн.
За інформацією Павла Білецького, Кліпньюз.інфо
МК 2010-08-18 / 10:25:00
Не мытьем, так катаньем..
Проштовхують проект будівлі "можливо Нацбанку" на площі Поштовій будь- якими способами.. зараз вже обласна адміністрація за це взялась.
2010-08-18 / 09:55:00
"Із заходу передбачалося розміщення будівлі – симетричної будівлі Крайового суду.
На жаль, внаслідок об'єктивних причин, архітектурний задум не був реалізований."
Тут необхідно детально розібратися, чи справді існував такий задум. Із слів уже покійного історика, знавця Ужгорода, мені відомо, що вся південно-західна частина біля будівлі Народної Ради мала залишатися незабудованою, причому із значним пониженням - для прийому води при повенях. Це не обовязково вилив води через дамбу - грунтові води піднімаються внаслідок фільтрації і можуть заливати підвали навколишніх будівель. Чому не робили протифільтраційних глиняних бар"єрів? Тому, що будівлі - на деревяних сваях, які повинні бути в зволоженому стані. Отже, треба детально все вивчити, бо поспіх може спричинити шкоду.