Мужіївський золоторудник: Хто "годуватиме" закарпатську "курку"?

Хроніка втілення амбіцій без капіталовкладень

Закарпатське золото не давало спокою, кажуть ще кельтам та римлянам, нашим середньовічним пращурам і радянським вождям. Проект промислового освоєння золотоносних запасів Мужіївського золотополіметалевого родовища був санкціонований постановою Кабміну у травні 1995 року і передбачав для його реалізації залучення як державних, так і недержавних інвестицій. Техніко-економічним обґрунтуванням, яке розробляв „Кривбаспроект" в 1996 році, передбачалось створення Мужіївського золотодобувного комплексу на 120 тис. тонн руди на рік з використанням гравітаційно-флотаційної технології вилучення золота на рівні від 85%, кошторисною вартістю від 72 до 87 млн. дол. в залежності від технології вилучення металів з руди.

Будівництво комплексу почалось в 1996-му, але з необхідних на рік 28,4 млн. грн. виділили менше 5%, тому його припинили. У 1998 році, з огляду на те, що стати у ряд із золотодобувними державами хотілося, а грошей для цього не знаходили, прийняли концепцію поетапного освоєння золотовмісних запасів, за якою на першому етапі планували задіяти дослідно-промислову дільницю по видобутку 60 тис. тонн руди на рік і переробкою руди на Придніпровському хімічному заводі.

Проте вже відразу після введення першої черги в експлуатацію, у березні 1999 р., проведені промислові випробування показали неспроможність Придніпровського хімічного заводу вилучати золото з Мужіївської руди, а також те, що при транспортуванні руди на відстань майже 1300 км неможливо забезпечити рентабельність виробництва.

Тому у стислі строки на умовах фінансового лізингу було закуплено, зведено і в жовтні того ж 1999 року введено в експлуатацію гравітаційну збагачувальну фабрику потужністю 120 тис. тонн руди на рік (з рівнем вилучення золота до 50%). На створення флотаційного чи ціанідного циклу переробки руди не дали дозвіл екологи.

Тоді ж наглядова рада ДАК „Українські поліметали", яка згідно постанови Кабінету Міністрів України переймалась створенням Мужіївського золотодобувного комплексу, прийняла рішення про мобілізацію небюджетних інвестицій для негайного проектування і будівництва другої черги Мужіївського рудника оптимальної потужності (120 тис. тонн руди на рік) за рахунок реструктуризації непрофільних активів компанії.

Відтак до різних державних структур, у тому числі й до Президента полетіли численні звернення, листи, але рішення про фінансування будівництва другої черги проекту впродовж наступних двох років так і не прийняли. І лише за особистим рішенням прем’єра Анатолія Кінаха у липні 2001 року розпочалося фінансування другої черги такої ж „мінімізованої" потужності" з лімітом коштів у 11,47 млн. грн. Однак вже з вересня цього року весь Мужіївський комплекс зупинили через вичерпання запасів, підготовлених до видобутку першою чергою проекту. Поки проектували та будували другу чергу, на зарплати працівникам і утримання інфраструктури, окрім капіталовкладень, витратили більше 8 млн. грн., яких, кажуть фахівці, можна було б уникнути, якби завчасно прийняли рішення про фінансування.

Ще коли будувалася друга черга Мужіївського комплексу, очевидним для фахівців було те, що для збереження і ефективного розвитку золотодобувної промисловості необхідно збільшити видобувні потужності не менше, ніж у 2 рази (до 120 тис. тонн руди на рік з середнім вмістом 5,5 гр. золота на тонну руди), а також створити власну сировинну базу за рахунок геологічної розвідки. За попередніми оцінками експертів, для реалізації проекту треба було не менше 60 млн. дол.

Тому у березні 2003 року на збори акціонерів ДАК “Українські поліметали” винесли питання про залучення на Мужіївський золоторудник стратегічного інвестора, шляхом продажу 75% частки ТОВ “Закарпатполіметали”. Проте акціонери компанії (Мінпромполітики, Фонд держмайна, Мінфін) відмовились прийняти рішення про залучення недержавних інвестицій, але й нічого не запропонували взамін.

У червні наступного року Кабмін вирішив передати 93,67% частку статутного фонду ТОВ “Закарпатполіметали”, що належить ДАК “Українські поліметали” Державному комітету природних ресурсів, який визначили відповідальним за реалізацію державної програми “Золото України”.

А ще за місяць загальні збори учасників ТОВ „Закарпатполіметали" (ДАК „Українські поліметали" - 93,67%, "Zakar Resouces" - 6,33%) розглянули і затвердили Програму розвитку Мужіївського золотодобувного комплексу на 15 років. Вона передбачала створення власної сировинної бази за рахунок геологічної розвідки, нарощування видобувних і переробних потужностей з 60 тис. тонн руди на рік до 350 тис. тонн, підвищення рівня вилучення металів з руди з 50% до 85% за рахунок технічної модернізації збагачувальної фабрики і застосування сучасних високоефективних та екологічно безпечних технологій. Визначили, що для цього потрібно 69 млн. дол. інвестицій (17 млн. на геологічну розвідку Берегівського рудного району, 52 млн. дол. на будівництво нового рудника потужність від 350 тис. тонн руди на рік і нової збагачувальної фабрики).

Відтак "Zakar Resouces", посилаючись на норми Цивільного кодексу, став наполягати на своєму переважному праві придбати частку ТОВ "Закарпатполіметали", якою ДАК „Українські поліметали" зобов`язувалася поступитися на користь Держкомприродресурсів. Погрожував навіть зверненням до суду.

"Перспективні женихи"

На видобуток мужіївського золота є чимало претендентів. "Zakar Resouces", яку пов’язують з канадською компанією “Tournigan Gold", що займається золотовидобутком та урановими родовищами в Північній Америці та у Європі, пропонувала свої інвестиції в обмін на не менш ніж 70% акцій. Вона б хотіла займатися і розробкою інших золотоносних родовищ на Закарпатті – Вишівського та Сауляк. Проте за даними інтернет-видань ліцензія на підземні та наземні роботи на Сауляку майже до кінця цього року дійсна в австралійської компанії “Eurogold", яка теж не проти повністю взятися за наше золото. Останнім же часом заговорили й про ВАТ “Світ”, яка представляє в Україні інтереси англійської компанії “European Minerals Corporation".

Урядові чиновники перманентно займаються проблемою Мужіївського золота, останнім часом нею опікувався віце-прем’єр Андрій Клюєв, який доручив спеціальній комісії розробити пропозиції. Та поки чиновники розробляли, 24 грудня минулого року Мужіївський комплекс припинив роботу. Кредиторська заборгованість склала 30,4 млн. грн., з них 3,82 млн. прострочена.

Працівники золоторудника почали писати листи — вимагали пояснити що ж далі. Як повідомив головний геолог ТОВ "Закарпатполіметали", а на громадських засадах і голова профкому Василь Драчук, робочі просили керівників структур, причетних до вирішення долі підприємства, зустрітися з працівниками і прояснити ситуацію. Минулого четверга, 1 березня, директор ТОВ "Закарпатполіметали" Олександр Бабинін та керівник "Zakar Resouces" Кріс Баркес зустрілися з колективом і сказали, що "Zakar Resouces" має проект розвитку Мужіївського родовища та інших закарпатських золотоносних жил на найближчі 10 років вартістю 65 млн. доларів. Є і конкретний бізнес-план, але його не затверджують у Києві, мовляв, через розпорядження Кабміну, прийняте у 2004 році, яким 93,67% частку статутного капіталу мали передати Державному комітету природних ресурсів. Фактично передача не відбулася — розпорядження залишилося на папері. Відтак Держкомресурсів уже давно черговий раз ліквідували, передавши його функції Мінприроди.

Поки держава рухається до здобуття статусу золотодобувної вальсовим поступом (крок вперед, два назад), ситуація на Мужіївському комплексі грозить не лише його працівникам відсутністю роботи і зарплати, невизначеністю, що ж далі. Постає питання, чи не занадто дороге виходить українське золото якщо не державі загалом, то Закарпаттю зокрема. Побоювання викликає, насамперед, із застосуванням якої технології видобуватиметься благородний метал. Тим більше, що маємо поряд Румунію, наслідки застосування ціанідної технології в якій відчуваємо на своїй Тисі і прилеглих до неї територіях. Василь Драчук впевнений, що "Zakar Resouces" , якщо почне працювати на золоторуднику, не використовуватиме ціанідну технологію, мовляв, концентрат руди вивозитимуть на фабрику у центральну Україну. Проте це ми вже проходили — виявилось, не рентабельно.

Та навіть якщо й так, то вже нині хвостосховище серйозно загрожує екологічними негараздами селу Мужієво. Люди стверджують, що через нього хворіють, у тому числі на злоякісні пухлини, вода у колодязях не придатна до пиття. А зовсім недавно відбувся землетрус, епіцентр якого знаходився якраз поруч з Мужієвом. У селі значно постраждали будинки і споруди, тріщини та руйнування виникли у Берегові та інших селах району, паніка була майже по всій області. Однією з причин почастішання виникнення землетрусів поблизу Мужієвського родовища, геологи вважають і діяльність золоторудника. Спірне питання, але компанії-інвестори збираються працювати і на інших територіях області і навіть якщо з розробкою "золотих жил" не будуть пов`язані землетруси, застосування ціанідних технологій, однаково наноситиметься шкода довкіллю. Ми ж хочемо бачити Закарпаття і далі безпечною, незабрудненою територією, де розвиватиметься туризм і рекреація. Ці положення записані і в затвердженій кілька місяців тому у Регіональній стратегії розвитку краю до 2015 року.

Минулого тижня, як повідомив начальник управління економіки Закарпатської ОДА Віктор Погорєлов, відбулося засідання спеціальної комісії, якій доручено вирішити долю Мужіївського комплексу під керуванням першого заступника голови Фонду держмайна пана Петрова. На цьому тижні вона мала винести вердикт, проте на час, коли верстався номер, результати ще не були відомі. Пропозиції керівництва нашої області полягали в тому, щоб долю золотовидобування передали у відання обласній владі, яка б несла за все, пов`язане з цим процесом, відповідальність. Тоді, вочевидь, відбувся б конкурс, на якому перемогу за право розвитку видобутку золота на Закарпатті виграв би достойний інвестор. Тоді б працівникам Мужіївського золоторудника не довелося б спускатися у штольні на знак акції протесту, як це вони, за словами Василя Драчука, збиралися зробити днями. А люди, що живуть поблизу золотих жил, могли б мати сподівання на безпечне майбутнє своїх дітей.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати