Віктор Балога: "Щиро я вірю в Бога. А в майбутньому «Нашої України» впевнений"

У кабінеті глави президентського Секретаріату живе дух упевненості. Можливо, це єдине, що передалося у спадок нинішній владі від колишньої. Саме у цьому кабінеті до касетного скандалу працював Леонід Кучма.

Віктор Балога: "Щиро я вірю в Бога. А в майбутньому «Нашої України» впевнений"Як кажуть на Закарпатті, добрий ґазда дбає насамперед про своє обійстя і під’їзну дорогу. З цього погляду, кабінет Віктора Балоги (який, до того ж, є й головою Ради партії «Наша Україна») – це не лише велике «обійстя», на якому лобом у лоб можуть зустрітися, наприклад, легендарна баба Параска і чиновники найвищого рангу, але й великий мозковий центр, що обслуговує главу держави.. Бо, як каже сам Балога, політика – гра інтелектуальна. «Главред» спробував розібратися, яку ж гру розпочав Секретаріат Президента, а також опозиційні партії – «Наша Україна» і БЮТ

- Вікторе Івановичу, після підписання заяви про об’єднану опозицію на вустах у всіх одне запитання: як довго цього разу протримається «кохання» «Нашої України» та БЮТ?

- Якщо мене запитав би про це хтось із «доброзичливців» нашого політичного союзу, я відповів би : «Не дочекаєтесь!» Але якщо серйозно – то, звісно, політика не зовсім та сфера, де є місце таким категоріям, як «кохання». У відносинах між БЮТ та «Нашою Україною» були різні періоди – було й «кохання», були й «сварки». Але ми здобували перемогу, коли були разом. І віддавали перемогу, коли починали з’ясовувати стосунки між собою.

- Обидві сторони зробили серйозні висновки. Об’єднатися дали змогу цінності й відчуття загрози цим цінностям. А також розуміння того, що є дві потужні демократичні політичні сили, які фактично уособлюють опозицію. Це той союз, на який довго чекали прихильники Ющенка і Тимошенко, союз, який продемонстрував свою здатність перемагати.

- Це – шлюб з розрахунку?

- Безумовно, в нашому союзі є політичний розрахунок. І мінімум романтики. Розрахунок насамперед на те, що разом ми здатні не лише чинити ефективний спротив, але й здійснювати ефективний демократичний наступ. Так, об’єднання є «вимушеним» – але в тому сенсі, що консолідація викликана вимогами людей, вимогами нинішньої ситуації і перспектив. Прагматика ж полягатиме в конкретних цілях і погоджених програмах.

- Підписання угоди уже встигли охрестити створенням «Сили народу 2». Це вдала асоціація?

- Звісно вдала. Більше того – асоціація дуже приємна. Хоча б тому, що це був переможний проект – саме завдяки «Силі народу» стала можливою влада народу. Сподіваємося, що нас спіткає не менш успішна доля. Не маю сумнівів, що зрештою наш опозиційний альянс буде навіть ширшим за «Силу народу» зразка 2004 року.

- Як бути з тими, хто виступав проти укладання угод з БЮТ – Анатолієм Кінахом, Юрієм Єхануровим, Павлом Жебрівським, Анатолієм Матвієнком та іншими?

- Не хотілося б повторювати вже мабуть дещо «заїжджену» тезу про внутрішньопартійну демократію у «Нашій Україні». Але це дійсно так. Рішення про об’єднання для нас, без перебільшення, доленосне. Тому дискусія з цього приводу була неминучою. І вона відбулася. Але сьогодні необхідність спільних дій вже не викликає сумнівів: ні в «Нашій Україні», ні (я щиро на це сподіваюся) в БЮТ.

- Чому в угоді, підписаній БЮТ і «Нашою Україною», не було окреслено термінів її дії, а також не виписано наміру йти єдиним списком у разі дострокових парламентських виборів?

- Питання про списки на порядку денному не стояло. Воно поки що не на часі. На сьогодні оптимальною формулою я вважав би наступне: незалежно від того, чи будуть позачергові вибори і чи вони відбудуться за «штатним розкладом», на них ми йдемо окремими, тобто «паралельними» списками, але в одному напрямку і єдиним курсом.

- Окрім двох партій, до об’єднання можуть долучитися інші?

- Поки що ми зупиняємося на форматі двох опозиційних парламентських сил, саме в такому вигляді формалізовано наше об’єднання. А далі побачимо. Безумовно, має сенс формувати не лише парламентську, але й потужну громадсько-політичну опозицію. Суспільство змінюється, з’являються нові партійні і громадські проекти. Вони мають в основі одні й ті ж базові цінності – свободу, справедливість, законність, демократію. Це і буде базою для нашого потенційного розширення.

- Дозвольте уточнення: якщо партії блоку «Наша Україна», а також ідеологічно близькі позапарламентські політичні сили захочуть стати учасниками об’єднання, вони мусять бути розпущені і влитися в єдину партію? Чи і ви, і БЮТ продовжуватимете діяти у форматі блоків?

- Думаю, що процес перетворення блоків – і нашого, і Юлії Тимошенко – у політичні партії набуде нової динаміки. Яку конфігурацію матиме «Наша Україна», вирішить найближчий з’їзд. Але цей процес уже розпочато, і переважна більшість партій, які є засновницями блоку, бачать майбутнє у форматі єдиної партії. А вже потім ми будемо говорити про назви і конфігурації.

- А де у такій структуризації політичного простору ви бачите місце правиці?

- Ідеальним варіантом було б об’єднання у єдину політичну силу всіх партій, причетних до перемоги Ющенка у 2002 році як лідера опозиції, і у 2004-му – як лідера країни. До таких партій я відношу і правоцентристів, а це насамперед – «Собор», Рух, УНП, КУН.

- Якщо Віктор Ющенко очолить «Нашу Україну», чи означає це, що нинішнє керівництво координаційної ради опозиції буде змінено, і Ющенко стане повноправним лідером опозиції?

- Ющенко є гарантом Конституції, Президентом. І це – пріоритет. Тому говорити про формат, в якому він був би в опозиції – недоречно. Лідер нації, лідер партії і лідер опозиції – це різні речі. Лідерство в опозиції потрібно винести за дужки.

Інша справа, що на сьогодні в опозицію намагаються загнати президентський курс, який підтримала більшість українців. Питання ж дійсно не в особистостях і персоналіях, а в пріоритетах розвитку держави. І саме спроби їх перегляду створили цю парадоксальну ситуацію «президента в опозиції».

- За дужки також потрібно виносити ідеологічні протиріччя між НУ і БЮТ? Мова про неоконсерватизм і солідаризм. Тобто Віктор Ющенко знову говоритиме про ринкову економіку, а Юлія Тимошенко знову писатиме список об’єктів на реприватизацію? Як вирішити цей конфлікт?

- Питання полягає суто у людській площині. Віктор Андрійович любить працювати з неординарними особистостями, в тому числі і з такими, як Юлія Володимирівна. І таке спілкування корисне як для Президента, так і для Юлії Володимирівни. І жодних проблем у тому немає, коли є дискусія, а результат – хороші рішення.

Щодо ідеологічних розбіжностей, то вони дійсно існують. Але це не той бар’єр, який не можна подолати. Підписана угода – приклад цього.

Є різні ідеології, але також є й спільні цінності та цілі. Сьогодні не стоїть питання перемоги лівих чи правих – є питання загрози диктатури або перемоги демократії.

- Давайте по-людськи. Український політикум завжди «грав» під конкретну людину, а не під конкретну ідею. Ви і «Наша Україна» наразі граєте під Ющенка чи під Тимошенко?

- А що, Ющенко чи «Наша Україна» грають проти Тимошенко? Але, якщо серйозно, «гра йде», передусім, у цінності і засади державного розвитку. А потім вже під людину, яка ці цінності уособлює. Те, що цінності персоніфікуються певними особистостями – невід’ємний факт. Але саме те, що сьогодні не особистості, а курс ставився на перше місце, зробило наше об’єднання можливим. Хоча в нинішній політиці рейтинговий та сильний лідер – вже половина перемоги. Тобто роль «людського фактору» залишається колосальною.

- Але середовище «Нашої України» і середовище БЮТ досить неоднорідні…

- Так, до кожної сили можна мати претензії. Кожна партія має свій непростий шлях еволюції. Демократії в Україні не так багато років. Ми всі вчимося, але цей шлях ми подолаємо. І, зрештою, прийдемо до тих стандартів, за якими відбувається громадське та політичне життя в усьому цивілізованому світі. А вони полягають також і в тому, що з союзником, який є іншим, необхідно домовлятися, а не «переробляти» його «під себе».

- І все ж таки, якщо ми говоримо про гру в людей – а ви визнали, що наразі політикум саме такий, – то Юлія Тимошенко заходить на Банкову і розказує, що її рейтинг – 30%. Президент Ющенко сьогодні має рейтинг 10%. Це дає підстави пані Тимошенко претендувати на лідерство в помаранчевому таборі. Але Ющенко є діючим Президентом і тому – безумовним лідером. Як розібрати цю дилему? Під кого вибудовувати нову гру – будь то дострокові чи строкові вибори?

- Не можуть бути високі рейтинги у владних інституцій, коли громадяни вважають економічну ситуацію поганою. На сьогодні рейтинги НУ та БЮТ – не константа, а відправна точка. Ми маємо робити все, щоб і рейтинг Тимошенко, і рейтинг Президента зростали. Ми не повинні боротися на одному полі, як це було у 2006 році. І усвідомлення цього є з обох боків. Ніякої дилеми немає – Ющенко на сьогодні Президент і глава держави, а Тимошенко – лідер опозиційної сили. У кожного свої функції, але є усвідомлення спільних цілей і цінностей. І якщо все ж таки важливий персональний фактор, то це буде гра на тандем Ющенко–Тимошенко.

- Ви можете зараз покласти руку на своє серце, а не на серце БЮТ…

- … дві руки кладу…

- … і сказати, що дострокові парламентські вибори таки будуть?

- Я кладу руку на серце і кажу, що якщо верхи і надалі будуть не в змозі керувати, то низи, очевидно, не будуть терпіти. А Президент у такій ситуації завжди буде на боці народу.

Якщо суспільство буде незадоволене роботою уряду і парламенту і вимагатиме дострокових виборів, вони, як відповідальні політики, мають погодитись.

- А ви в уряді питали? Там є люди, які поділяють цю точку зору?

- Кабмін уособлює антикризова коаліція, а її лідером є пан прем’єр. До них, власне, і запитання. І я вважаю, що для них має бути важливо, щоб усі дії були направлені на забезпечення балансу влади, щоб вони працювали на розвиток суспільства. Якщо частина влади, я маю на увазі більшість (не конституційну, хочу наголосити), перетягуватиме на себе владні повноваження – це крок до дестабілізації суспільства.

- Сьогодні Віктор Янукович фактично розпочав свою передвиборну кампанію. Наскільки зараз Партія регіонів готова до дострокових виборів?

- До виборів не треба готуватися – до них треба бути готовим у будь-яку мить. Жодна політична сила не має боятися оцінки своїх дій суспільством, тому всі свої дії необхідно спрямовувати на суспільну користь – тоді й оцінка буде відповідною. Щодо Віктора Януковича – то краще йому готуватися до парламентських виборів. Бо до президентських – зарано.

- Якщо дострокові вибори – це тактика, то яка кінцева мета, що її ставить перед собою Секретаріат Президента? Припустимо, «Наша Україна» разом з БЮТ набирає більшість голосів, Тимошенко стає прем’єром. Що далі?

- Завдання – набрати разом з БЮТ 50% плюс 1 голос. Це – завдання мінімум. А далі – реалізація прем’єром Тимошенко погодженої і чіткої стратегії реформ.

- Коли представники Партії регіонів кажуть, що слід одночасно проводити парламентські і президентські вибори – це свого роду шантаж?

- Це не шантаж хоча б тому, що це нереально. Якщо така можливість дійсно існувала б, тоді це можна було б назвати шантажем. А так – це радше політичний блеф, бо аргументи не витримують жодної критики.

- Але ж прем’єр через ЗМІ запропонував Президенту обиратися в парламенті. Це початок торгів?

- Президент ніколи не буде торгуватися з жодною політичною силою, в тому числі й з прем’єр-міністром стосовно свого майбутнього. Президент забезпечить незмінність укладеної конституційної традиції і право кожного громадянина обирати Президента прямим голосуванням.

- Сьогодні у суспільстві більшість вважає, що і «помаранчеві», і «біло-сині» – однакові. Тобто є недобросовісні, непрофесійні керівники як з одного боку, так і з другого. Чим ви сьогодні відрізняєтеся?

- Я не згоден, що там і там абсолютно однакові люди. Я можу погодитися, що не всі в наших урядах відповідали стандартам, яких вимагало суспільство. Планка була піднята Президентом Ющенком дуже високо. Але очікування суспільства були ще вищими. І якщо порівнювати «помаранчеві» уряди з нинішнім, то вони були на кілька голів вищі за цей «ручний» уряд.

- Повернімося до ваших слів про консолідацію і домовленості. Власне, Президент про це сказав у Криму, мовляв, політики нічого не вирішать, якщо не зуміють домовитися між собою. Усі кроки, які робить уряд – це кроки сили, а не кроки домовленостей, починаючи від контрасигнації, закінчуючи оскарженням указів Президента в Конституційному Суді і «прокатом» кандидатур Володимира Огризка і Віктора Короля в парламенті. Ви бачите намір Партії регіонів домовлятися?

- Я вважаю, що не обов’язково домовлятися про якусь широку коаліцію, але треба домовлятися, щоб був спокій у суспільстві. І той сигнал, зроблений Президентом і до Верховної Ради, і до прем’єра, зрозумілий. Це повинен був усвідомлювати прем’єр як відповідальний політик. Але якщо вестиметься робота по перетягуванню повноважень – це не демонстрація сили, а демонстрація слабкості. У конфронтації немає переможців, є лише переможені.

- Чи правда, що прем’єр-міністр Янукович обіцяв, що Партія регіонів підтримає кандидатуру Володимира Огризка на посаду міністра закордонних справ?

- У Президента справді була розмова з прем’єром щодо кандидатури наступного міністра закордонних справ. І кандидатура Огризка була узгоджена, вона була консолідованою. До того ж, я особисто двічі розмовляв з прем’єром, і він запевнив, що кандидатура Огризка є цілком прийнятною і з нею не буде жодних проблем. Тобто існувала стовідсоткова домовленість, що антикризова коаліція проголосує за нього, оскільки прем’єр погодився на це призначення. Тому для нас були незрозумілими заяви прем’єр-міністра, що у Огризка немає шансів пройти. Виникає запитання: а для чого тоді всі ці домовленості? Тим більше, що питання полягало не в особі Володимира Огризка – ціною питання був авторитет України в світі.

- Можливо, цим коаліція демонструвала, що вона хоче якихось додаткових торгів, наприклад, за посади заступників?

- Про торги не може бути й мови. Йшлося про стабілізацію нашого зовнішньополітичного вектора. Це була позиція Президента. Прем’єр з нею погодився. Але Янукович як дав слово – так і забрав. Хоча якщо Президенту дали слово, назад його брати не можна.

- Чи означають ваші слова, що Віктор Федорович є не настільки самостійною фігурою і насправді домовлятися слід з іншими людьми у Партії регіонів?

- Я не хочу так далеко заходити. Але я констатую факт.

- У нас не проголосований Закон «Про засади зовнішньої і внутрішньої політики». І ми постійно бачимо намагання керівництва уряду хоча б на словах змінити вектор країни. Чи маєте ви впевненість, що цей закон буде проголосований? І якщо так, то за рахунок якого ресурсу?

- Ми будемо дотримуватись духу і букви Конституції. І прагнень, і бажань, і сверблячок може бути багато. Але я вважаю, що у Президента достатньо сил, щоб тримати ситуацію під контролем, і не давати певним політичним силам зазіхати на європейський вибір.

- Щодо Служби безпеки України. Кілька місяців тому були заяви вашого заступника Арсенія Яценюка про подальшу реформу Служби. Потім усе це затихло. І зараз на посаду голови непрохідною є практично кожна кандидатура…

- У Службі безпеки нічого страшного не відбувається. Вона працює, виконує свої функції у повному обсязі. Президент визначився особисто з кандидатурою голови. І ніяких торгів щодо заступників голови Служби не буде.

- Питання людських взаємин: от, наприклад, в Секретаріаті вважають, що Віктор Янукович має постійно приїжджати сюди і звітувати, а в Кабінеті Міністрів вважають, що в світлі змін до Конституції це Віктор Ющенко повинен до них їздити…

- Та у нас кава смачніша.(сміється) Насправді ж звітувати політикам слід не один перед одним, а перед власними виборцями, перед народом України за свої невиконані обіцянки, про покращення життя наприклад. А політичні відносини лежать у площині політичної культури.

-Якщо конкретно, то політична стабілізація наступить тоді, коли всі домовленості, у тому числі й Універсал, виконуватимуться. Це не панацея, це відповідальність. Тоді не стоятиме питання про людські стосунки, вони будуть на високому рівні. Коли відбудеться усвідомлення відповідальності з обох боків, а не тільки з боку Президента, не буде важливо «хто до кого їздить».

- Це насправді політичний тест. Якщо прем’єр мав домовленості щодо Огризка, і це не було секретом навіть для журналістів, то можемо здогадуватися, що в уряді тепер кепкують: що ви здатні нам зробити, навіть коли ми не дотримуємося слова? Які є механізми у Секретаріату? Дострокові вибори – сумнівно з точки зору наявності юридичних підстав для їх проведення. Скасування конституційних змін – ще більш сумнівне… Що може зробити Президент Ющенко, щоб показати свою силу?

- У демократії сила потрібна лише для того, щоб її захищати. Сила демократії в тому, що вона є владою народу. І у випадку реальної загрози демократії дії Президента і народу будуть спільними та адекватними.

- Ми вже бачили владу, «сильну, як ніколи». І що це дало? Тому Президенту сьогодні не потрібно демонструвати гру м’язів, політика – це інтелектуальна гра. Сила саме в демократичності, а не у «паличній дисципліні».

- І все-таки про механізми…

- Віктор Ющенко має право вето. І я вам гарантую, що він застосовуватиме його щоразу, коли буде загроза для Конституції, національної безпеки, демократії та прав людини. Якщо так звана антикризова коаліція ігноруватиме законопроекти, подані Президентом до Верховної Ради як невідкладні, а також пропозиції «Нашої України» та БЮТ, то глава держави ветуватиме всі закони, які під час ухвалення не наберуть конституційної більшості.

- Щодо конституційної реформи? Розклад у КС вам каже, що ви поки що не маєте там підтримки, тому і йде зволікання?

- З мого боку давати коментарі про якісь «розклади» неетично. Крапка.

- Скажіть, а де в цій схемі знаходиться Юрій Луценко? Складається враження, що Секретаріат Президента паралельно веде і його, щоб у визначений час використати. У боротьбі проти кого?

- Мені дуже приємно, що навіть те, чого ми не робимо, нам приписують. (сміється) А особливо приємно, коли це хороші речі. Луценко – самостійна політична фігура, і слова про те, що йому хтось тут, у Секретаріаті Президента, пише сценарій «Самооборони», щонайменше викликають посмішку.

- Кожен глава Секретаріату Президента представляв нову структуру Секретаріату. Коли ви вже покажете свою?

- Я жодних нових схем не виписую. Вибачте, треба працювати, а не безкінечно займатися реорганізацією.

- Коли головою Адміністрації Президента Кучми був Віктор Медведчук, було зрозуміло, хто конкретно від АП працює з парламентом. А хто зараз працює з Верховною Радою?

- Знаєте, до 2004 року це був інший парламент, інша робота, і функції Секретаріату зараз не ті, що їх мала Адміністрація тих часів. Зараз у парламенті є постійний представник Президента – Роман Зварич, він працює з усіма фракціями. І, наскільки я можу бачити, Президент роботою Зварича задоволений.

- А пан Зварич чи хтось інший прощупував на монолітність Партію регіонів? Адже, щоб голосування були результативними, опозиції необхідно ще близько 40 голосів…

- На відміну від Регіонів, я бажаю їм монолітності та успіхів.

- Тобто ви хочете сказати, що навпаки Партія регіонів проводить таку роботу постійно? А де «тріщить» – в «Нашій Україні» чи в БЮТ?

- (сміється) У таких випадках я кажу: не дочекаються.

- У Президента було кілька різних етапів у стосунках зі спікером Олександром Морозом. Яка зараз фаза їхніх взаємовідносин? Як вони спілкуються? Чи є поміж ними розуміння?

- Президент спілкується як з прем’єром, так і зі спікером, і з усіма в залежності від того, яка в цьому є необхідність.

- А щодо неформальних зустрічей, про які раніше писали ЗМІ, про відомі виїзди на шашлики?

- Якщо виїжджати на шашлики, то треба, щоб ці шашлики з’їдалися недарма. Якщо домовленості не виконуються, то навіщо ті шашлики?

- В інтерв’ю «Україні молодій» Віктор Ющенко зробив заяву, що люди, які були поряд з ним у 2002-2005 роках, мають повернутися. Про кого йдеться? Це «любі друзі», чи ще далі – Рухи, ПРП, чи, можливо, Президент мав на увазі ще когось?

- Ніколи не робіть асоціацій з вузьким колом людей, які працюють з Президентом. Насправді Віктор Ющенко має членів своєї команди не лише у Києві, а й у кожному регіоні. І хочу наголосити, що це не лише керівники регіонів, але й представники інтелігенції, громадські діячі та взагалі прості люди. Врешті, у даному випадку треба питати у самого Президента, кого він мав на увазі. Але, очевидно, йшлося про те, що ніколи не треба розкидати камені, які у твоєму дворі мають бути в одній кучі.

- Якщо порівнювати Президента за останні роки – а ви його знаєте давно, – як він змінився? Він став більш толерантним чи навпаки – емоційним, більш втомленим чи більш бадьорим?

- Думаю, що втома минула у 2005 році. І втома, яка була об’єктивною, після отруєння. А зараз, як я особисто бачу, є багато енергії. І є великий ентузіазм, незважаючи на ті не надто приємні процеси, які розпочалися після того, як Універсал став систематично порушуватись. Універсал національної єдності – це не папірець і навіть не просто документ. Це довгостроковий пакет політичних домовленостей, сформований навколо національних завдань. Жодного з його пунктів не було виконано іншою стороною. Це свідчить не тільки про безвідповідальність, але й про те, що ще не всі діячі в Україні в змозі сприймати європейський стиль політичного діалогу. Але Президент розуміє – це ще непройдений шлях. Історична місія глави держави – створити повноцінно діючу стабільну демократичну систему влади, в рамках якої формується зовсім інша політична культура, де такі речі просто неможливі.

- Якщо Ющенко стає головою партії, яке місце буде у Віктора Балоги?

- Моя відповідь проста – буде те місце, яке мені визначить лідер партії. Я ніколи не претендував на високі партійні посади, хоча від самого заснування «Нашої України» був її членом.

- Насправді «Наша Україна» наголошує на тому, що вона – єдина демократична сила. Ваше призначення на голову Ради партії пройшло за велінням Президента. То це демократія?

- Я перепрошую, але ж це почесний голова, а не Президент рекомендував мене на посаду голови партії. І якщо Президент прийме рішення формалізувати своє лідерство в партії, то за статутом саме з демократичних принципів він має запропонувати кандидата на голову політвиконкому або претендентів на інші посади в партійному керівництві.

- Ви щиро вірите в перспективи «Нашої України»?

- Щиро я вірю в Бога. А в майбутньому «Нашої України» впевнений. Чесно.



«Главред»
05 березня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Політика

17:55
/ 42
Нардеп Лунченко ультимативно вимагає в Києві призначення "свого" голови Закарпатської ОДА
16:25
/ 5
Закарпаття понад усе: кому Будапешт доручить вести угорців на місцеві вибори
14:34
/ 3
Ринок дозволить українцю вільно приймати рішення – закарпатський нардеп Петьовка
14:12
/ 5
Зеленський і Орбан зустрінуться особисто попри пандемію - МЗС
23:11
/ 1
Ярослав Онищук: "Коли сніг зійшов, то перевали були буквально вкриті тілами…"
20:35
/ 14
Медведчук "наїхав" на закарпатських медиків, що не використовують його експрес-тести без сертифікатів (ДОКУМЕНТ)
02:09
/ 5
Офіційний Будапешт і його сателіти на Закарпатті не прокоментували вирок польским екстремістам за підпал офісу ТУКЗ в Ужгороді
01:41
/ 1
Громадян України в Угорщині "в цей особливий період" не будуть штрафувати за протерміновані документи – Сійярто
01:13
/ 2
Сійярто: "Є надія, що в рамках української адмінреформи створять район з центром у Берегові"
11:19
/ 6
Угорський президент позбавив громадянства 8-ох закарпатців
19:57
/ 13
Президент звільнив голову Воловецької РДА Рогову, що лобіювала ВЕС на Боржаві
17:31
/ 2
У Польщі засудили паліїв офісу Товариства угорської культури
01:45
/ 49
У Чомі на Берегівщині КМКС висадив 100 дубів ностальгії за Великою Угорщиною і втратою нею Закарпаття
00:04
/ 10
Ректор Закарпатського угорського інституту Ілдика Орос склала повноваження керівника вишу
19:48
/ 5
Закарпатський нардеп від "Слуги народу" Кривошєєв самоізолювався через контакт із хворим на короновірус нардепом
16:59
/ 9
В Ужгороді ветерани і добровольці попередили владу з приводу капітуляції
00:19
/ 11
У Берегові КМКС створив організацію для захисту фермерів-угорців в умовах земельної реформи
19:56
/ 8
Мер Берегова Бабяк орендує сам у себе елітний джип (ДОКУМЕНТ)
00:28
Спостерігачі ОБСЄ в ОДА з'ясовували ситуацію на Закарпатті
13:54
/ 9
Сійярто летить до Лаврова напередодні українсько-угорських переговорів щодо НАТО
05:07
/ 19
В Ужгороді Нацкорпус і ветерани палили фаєри під стінами ГУ НП
20:22
/ 5
У депутата з Широкого "засвітилися" акції мільярдних компаній (ДЕКЛАРАЦІЯ)
16:03
/ 28
ТОП-5 фейків угорської пропаганди про "утиски" нацменшин в Україні (ДОКУМЕНТ)
04:33
/ 20
"Русинка" Путіна: Тетяна Поп
04:47
/ 8
Послідовники нацистського пропаґандиста пішли у наступ
» Всі новини