Свалява: Ще за життя Мирослава Чайковського керований ним хор називали його ж ім’ям

Ми схильні помічати велич талановитих людей чомусь тільки з віддалі років. У прикладі з лікарем і музикантом Мирославом Чайковським однозначно було по-іншому. У далекому 1953 році по закінченні медичного факультету Ужгородського держуніверситету (паралельно в Ужгородському музучилищі здобув фах по класу "народні інструменти") приїхав за направленням на роботу в Сваляву лікарем райлікарні. Ще й не встиг розпакувати свої холостяцькі валізи, як викликає в райком партії секретар по ідеології Мурат Мамутов: "Знаємо, що, крім лікарської освіти, маєте ще й спеціальність музиканта. Як дивитесь на ідею створення при районному Будинку культури самодіяльного хору?.."

Двадцятишестилітній Чайковський, здається, цього моменту тільки й чекав — починає формувати склад хору, про який згодом заговорили не тільки в районі, але й на рівні області. Про ті роки згадує беззмінна староста колективу Галина Медвідь: "Мирослав Степанович жадібно прагнув високої майстерності. Бувало, нову пісню вивчали частинками (починали зі складнішого, завершували простим) і не помічали, як складався цікавий репертуар...".

"Він якось по-особливому любив пісню. Чи не від рідного нянька Степана Івановича в нього це. Улюблену батькову пісню "Чом, чом, земле моя" хор під керівництвом Мирослава Степановича виконував чи не на всіх своїх концертах... У Сваляві, Ужгороді, Львові, Києві, Москві, Владикавказі, у словацьких Свиднику і Камйонці, в угорській Кішварді, — це вже зі спогадів його дружини Ольги Василівни, постійної учасниці хору. - Мирослав Степанович щасливішим став, коли в 1992 році організував ще один хоровий колектив - церковний (греко-католицької громади). Він майже не випускав з рук літургію. Все осмислював, пропускав через свою душу й свідомість.

Духовні піснеспіви додавали музиканту енергії, працювати доводилось багато... На одній з репетицій церковного хору Мирослав Чайковський знепритомнів. Справжній майстер раптово пішов із життя - та залишилися жити його пісня, його дух. Самодіяльний народний хор Свалявського районного Будинку культури носить його ім'я, хоча ще за життя самого музиканта й диригента колектив називали не інакше, як хором Чайковського. Він залишив добрий мистецький грунт, на якому велику справу Мирослава Чайковського спочатку продовжив Петро Сокач, а тепер її плекає Федір Турянин.

19 лютого йому виповнилося б 80. На жаль, судилося так, що його пісня залишилася недоспіваною. Та добре, що її підхопили інші...

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати