Жінка ще залишилася в кафе. За ними непомітно спостерігали двоє місцевих молодиків. Вони вирішили почекати жіночку, поки вона сама йтиме додому...
Прямуючи пізно ввечері до свого будинку, Анжеліка у роздумах навіть не зауважила, що за нею йдуть двоє чоловіків. На перехресті один з них схопив її за куртку і силоміць потягнув у кущі. Жінка намагалася покликати на допомогу, але нападники наказали їй замовкнути. Тим часом один із зловмисників заходився нишпорити в її сумочці, шукаючи щось цінне. Потім молодиці довелося зняти з пальців золоті каблучки. Чотири персні Анжеліка віддала грабіжникам, а один приховала, затиснувши між пальцями. Коли вона передавала три каблучки, ніби ненароком торкнулася одягу нападника. Так потерпіла зуміла відчути на дотик, що її кривдник одягнений у байкову теплу куртку. Нічні грабіжники ще поцікавилися, який пін-код у телефона, знайденого у сумці їхньої жертви, і зникли.
Почекавши ще з півхвилини, потерпіла підвелася. Нікого не було. Взявши сумку, вийшла на освітлене місце і стала її оглядати: зник мобільний телефон "Нокіа", кредитна картка та 250 доларів. Зранку Анжеліка зателефонувала у міліцію та банківську установу, де повідомила про викрадення кредитної картки.
Пошуки невідомих зловмисників керівництво райвідділу доручило старшому оперуповноваженому сектора карного розшуку Чопського відділення Ужгородського райвідділу Бейлі Шимону та його колезі Миколі Касичу.
Правоохоронці були впевнені у тому, що нападники спробують зняти гроші в банкоматі. Згодом це підтвердили й банківські працівники: хтось справді тричі намагався зняти значну суму грошей. Найперше, розшуковики вирішили перевірити осіб, котрі свого часу вже конфліктували із Законом. Потерпіла повідомила, що нападник розмовляв російською мовою з угорським акцентом. Не розкриватимемо таємниць пошукової кухні, лише зауважимо, що згодом в поле зору правоохоронців потрапили два місцеві жителі, зведені брати: 21-річні Томаш та Дмитро. Останній, до слова, недавно повернувся із місць ув’язнення, де відбував покарання за скоєння крадіжок. Томаш також мав умовний термін покарання. Працівники міліції вирішили навідатися за місцем проживання підозрюваних. Щоб не сполохнути грабіжників, міліціонери запропонували хлопцям пройти у відділення, нібито для впізнання однієї особи. Ті спокійнісінько подалися з правоохоронцями. Коли перед Томашем оперативник поставив коробку з-під мобільного телефону, той все зрозумів. Діватися не було куди, тому зізнався у скоєному злодіянні.
Того злощасного вечора зухвальці вешталися по місту. Поблизу кафе вони підслухали розмову згаданого подружжя. Окинули оком гарно одягнену жінку, звернули увагу на її коштовні каблучки. Тому й вирішили зачекати на неї. Здогадувалися, що та може мати при собі чималі гроші.
Після пограбування вони поділилися "трофеями" й подалися у генделик, де, розмінявши долари, купили продукти харчування, спиртне та інше. Гроші швидко розтринькали. Каблучки також не вдалося знайти. Як стверджував Дмитро, він подарував їх своїй дівчині. Та стала випитувати звідки він взяв такі дорогі подарунки. Образившись, хлопець забрав персні й, за його словами, викинув їх у парку...
За фактом пограбування порушено кримінальну справу.