Дванадцять автомобілів на чолі з головою Закарпатського ВО “Свобода” Олегом Куцином, обладнаних українською символікою та прапорами “Свободи”, вирушили трасою Чоп-Київ до Верецького перевалу. У той же час в напрямку Хуста вирушили юні “соколята” для проведення спортивних змагань поблизу меморіалу “Красне Поле”.
Варто відзначити, що погода в цей день видалась зовсім не весняною, і Карпати учасників автопробігу зустріли зимовим холодом і хуртовиною. З Нижніх Воріт до перевалу учасникам автопробігу довелось подолати 20 км. по майже відсутній, засипаній снігом дорозі. Майже всім автомобілям вдалося вибратись на перевал.
На місці захоронення останків 10 січовиків голова Закарпатської “Свободи” Олег Куцин коротко розповів історію цих років, про те, що сьогодні Закарпаття теж переживає не кращі часи. Піднімає голову русинський сепаратизм, який успішно підігрівається впливовими особами регіону. Після чого закликав учасників автопробігу відзначити хвилиною мовчання пам'ять січовиків. Після покладання вінків учасники акції, а їх зібралось близько 60-и чоловік, виконали над засніженими Карпатами Гімн України і під вигуки “Слава Україні! Героям Слава!” колона вирушила далі запланованим маршрутом.
На шляху від Верецького перевалу до м. Хуст учасники автопробігу зупинялись біля пам'ятників січовикам поблизу смт. Міжгір'я , вшановували їх пам'ять хвилиною мовчання, покладанням вінків та виконанням Гімну України.
По обіді учасники автопробігу прибули на місце проведення спортивних змагань “соколятами”, поблизу Красного Поля. 14-15 березня 1939 року з благословення А. Гітлера угорські війська групи "Схід" за наказом М.Хорті перейшли демаркаційну лінію між Карпатською Україною і Угорщиною та почали наступ на Хуст. По суті оборона Карпатської України була першим збройним виступом українців проти фашизму. Саме з боїв на Закарпатті для українців фактично розпочалася Друга Світова війна. Карпатська Січ в жорстоких виснажливих боях, не маючи достатнього матеріально-технічного забезпечення, мужньо оборонялася, чинила опір в різних місцях Закарпаття. Угорські власті пізніше змушені були визнати, що під час березневих операцій в Карпатській Україні вони зазнали досить значних втрат.
Найвідомішим є бій на Красному полі неподалік від Хуста 16 березня 1939 року. Підтверджені дані про втрати у цьому бою відсутні, хоча вважається, що для обох сторін вони обчислюються сотнями загиблих.
Об'єднавшись, усі вирушили до меморіалу для проведення мітингу. По закінченню промови голови Закарпатської “Свободи” церковний хор з м. Берегово, який долучився до мітингу, виконав декілька українських пісень і разом з учасниками мітингу, загалом близько 120 чоловік, виконали Гімн України.
Після покладення вінків та вшанування пам'яті Героїв хвилиною мовчання “свободівці” вирушили у м. Хуст для проведення наково-практичної конференції. У конфернеції взяли участь письменник, історик-краєзнавець О. Мельник та голова Хустського осередку ВО “Свобода” М. Орос. Знову згадали історію і знову провели паралелі з сьогоденням.
По завершенні конференції “свободівці” виконали смолоскипну ходу від будівлі, де була проголошена Карпатська Україна, центральними частинами міста до Замкової Гори, де на цвинтарі теж поховані захисники Карпатської України.
Близько 20-ї години “свободівці” вирушили по домівках.
(???) 2010-03-19 / 10:22:00
Cильні перці! Лиш не знаву при чому туй русинський сепаратизм.