Дмитро КЕШЕЛЯ.
Здебільшого його твори - іронічні, сповнені закарпатського гумору, що рятував і рятує Дмитрових краян на всіх віражах життя. Його п'єса
"Недотепа із Вертепа" завоювала кілька міжнародних премій.
У своїх творах письменник відстоює принципи власного національного бачення і самовираження. За словами академіка Миколи Жулинського, у творчості Дмитра Кешелі "живуть активним життям літературна пародія, містифікація, різні комічні прийоми, гротескна фантастика, своєрідно матеріалізовані метафори".
Високу оцінку творчому доробкові митця дали незабутній Іван Миколайчук, з яким спільно працювали над кіносценарієм, а також народний артист України Лесь Сердюк та Дмитрові земляки - лауреати Шевченківської премії художник України Юрій Герц і поет Петро Скунць.
Черговим доробком письменника стала його книжка повістей і новел "... І в Смерті були твої очі: осінні сповіді". Оцінюючи її, Петро Скунць в
обласній газеті "Новини Закарпаття" відзначив: "Це досягнення літератури і мозку. Книжка - не тільки розумна, а сповнена фантазії і любові... Вона - це гра на грані любові і зневаги до неї, на грані фантазії і дійсності. Це нове слово в українській літературі".
До визнання письменник ішов довгою й виснажливою творчою дорогою. Із Дмитром автор цих рядків знайомий ще з кінця шістдесятих років минулого століття, тобто з початку його літературної долі. Були на цій ниві розчарування й біль, коли його твори забороняли до друку. Були й злети, коли "Пора грибної печалі" та "Зелений дощ" вийшли російською в Москві.
Тож закономірно, що Комітет із присудження Шевченківської премії за збірку новел і повістей "... І в Смерті були твої очі..." вніс Дмитра до списку претендентів на цю престижну всеукраїнську нагороду. Для автора книжки вона
стала знаковою, бо засвітився він у ній новою гранню - глибокого філософа, швидше романтичного, аніж іронічного.
Іван ГУДЗОВАТИЙ, "Голос України", 3 лютого 2007 року.
03 лютого 2007р.
Теги: