Чергова надія з'явилася з обранням нового Президента України - один із його перших указів передбачає створення окремого органу - Антикорупційного бюро. Мабуть, і справді назріла необхідність у структурі над структурами, бо існуючі численні "внутрішні служби безпеки" і "по роботі з кадровим складом" не убезпечують суспільство від корупціонерів навіть серед тих, хто покликаний оберігати дотримання законності. І чи не найстрашніше, коли посадовці таких установ діяльністю, а дуже часто і бездіяльністю закриванням очей фактично "кришують" злочинність. Приклад - іршавська детективна історія з двома затриманнями за хабарництво і... надцятьма випадками, коли корупціонери вийшли сухими з води, чи то пак чистими з болота.
Кілька років тому на Іршавщині начальником місцевого МРЕО працював пан Ю. Хила. У районі його не любили - кажуть, за брутальність і нахабність у поводженні з людьми, вимагання. Не любили не просто "у кухонних розмовах" - його "подвиги" і стиль керівництва неодноразово були благодатним джерелом для заробляння журналістами обласних ЗМІ гонорарів. Відтак, коли кілька років тому обласне управління УМВС очолив Віктор Чепак, він зважив на негативну ауру підлеглого і перевів його у МРЕО з керівної посади на рядову. Згодом новий головний міліціонер Закарпаття призначив Хилу керувати МРЕО на Берегівщині. Але чи то система роботи на Іршавщині була відпрацьована останнім більш скрупульозно, чи краєвиди тут ближчі його серцю, або ж приватних каміонів у селах району, а відтак і "клопотів" із ними більше, пан Хила, подейкують, частенько запевняв оточуючих: "Повернуся на Іршавщину! Скільки б це мені не коштувало!"
Коштувало чи ні, і тільки нервів, зусиль чи чогось іншого - невідомо, але минулого літа Іршавщиною ширилися чутки, мовляв, Хила повертається начальником МРЕО. Стурбовані мешканці вирішили попрохати авторитетну людину звернутися до керівника закарпатської міліції і "відкрити йому очі" на негативний шлейф, що вже давно тягнеться за майором.
А шлейф у цього "хрещеника" Геннадія Москаля чималий. Візьмемо хоча б фактаж, який у листі до п. Кононенка "з білю у душі, гнівом і ганьбою за працівника Іршавського РЕВ ДАІ в Закар-патській області майора міліції Хилу Ю.І." наводить пенсіонер та ветеран ОВС Іршавського РВ УМВС підполковник міліції у відставці Михайло Дикий: "У 1993 році судом офіцерської честі Іршавського РВ УМВС було прийнято рішення про звільнення лейтенанта міліції Хили Ю.І. з ОВС за хабарі (працював інспектором паспортного столу!). Але з благословення керівництва УМВС хабарника Хилу Ю.І. було направлено на роботу в ДАІ м. Виноградово інспектором ДПС, де він і проявляв себе як професіонал із хабарів, за що і був направлений на роботу в ДПС ДАІ м. Мукачево інспектором...
У 1999 році Хила Ю.І. був направлений на роботу в Іршавське РЕВ ДАІ інспектором... і за час своєї діяльності в Іршаві у нетверезому стані скоїв дві ДТП; наїзд на жінку, яка їхала по велосипедній доріжці. Вона знаходилась на лікарняному ліжку більше трьох місяців. Жінці за час лікарняного Хила Ю.І. виплатив мізерну плату і ще погрожував фізичною розправою. На місці пригоди було присутнє тодішнє керівництво УМВС України в Закарпатській області, які на все закрили очі, навіть добре його проконсультували, як вийти неушкодженим.
Про всі факти ДТП та хабарництва добре знало керівництво УМВС, але за кругленькі суми зелених закривали очі на його злочинну діяльність і навіть його заохочувало.
Після опублікування всіх фактів хабарництва... керівництвом УМВС Хилі Ю.І. було присвоєно звання майора міліції та призначено його начальником РЕВ ДАІ Іршавського району, що теж було зроблено за досить таки пристойну суму хабаря.
23.06.2004 року в Іршавському РСТК ТСО України в Закарпатській області при прийомі іспитів, які проводив особисто Хила Ю.І., була завалена група № 4-Б, а через 6 днів всі слухачі за хабарі склали іспити і отримали посвідчення водія, у зв'язку з чим збільшилась кількість аварій на автошляхах як району, так і області.
14.01.2005 року особисто Хила Ю.І. при прийомі іспитів в Іршавській АШ ТСО України завалив групу №1 з 30 чоловіків, викладач Скоблей Володимир, а через 6 днів група за хабарі склала іспити в РЕВ ДАІ... Групи навмисно завалювались з метою подальшого вимагання від слухачів хабаря... були встановлені ним ще і особисті платежі, які надходили до його кишені, а це додаткова плата за реєстрацію транспортних засобів у залежності від марки транспортного засобу і від самого власника - чи він підприємець, чи фізична особа. Ним було започатковано систему оплати іспитів, тобто курсант напередодні іспиту мав особисто або через довірену особу Хили Ю.І. передати 100-150 доларів США. До прикладу, староста групи перед здачею іспитів, із групи чисельністю 23 чоловіка, зібрав по 100 доларів з кожного, які у подальшому передав Хилі Ю.І., після чого всі курсанти отримали посвідчення водія".
Отож, пан Кононенко обіцяв розібратися. Проте незабаром за підписом т.в.о. начальника ГУ МВС у Закарпатській області В. Глуховері на Іршавщину надійшов лист-відповідь: "...за відомостями, викладеними у зверненні, проведено службове розслідування, в ході якого встановлено, що за всіма критичними матеріалами, які були опубліковані в засобах масової інформації, інспекцією з особового складу та відділом внутрішньої безпеки - проводились перевірки, під час яких відомості, викладені в статтях, свого підтвердження не знайшли і неправильних (цікаве слово, чи не так?) дій Хили Ю.І. встановлено не було".
Можливо, не останню роль у появі цього документа зіграло і те, що, вочевидь, під прикриттям "хрещеного батька" Хили п. Москаля не знайшло порушень у діяльності Ю.Хили і Міністерство внутрішніх справ.
І хоч із проханням залишити на посаді на той час діючого начальника Іршавського МРЕО Михайла Сабова виступили зі зверненням депутати районної ради, начальник УМВС не переймався. Зрештою, його самого призначили на Закарпаття не те що нікого не питаючи, а й незважаючи на потужний опір чільників обласної влади і краян, то чого мав би морочитися думкою іршавчан? Керівництву ж видніше, кого куди доцільніше, себто вигідніше призначати.
Отож, коли черговий раз (заради задоволення кадрових амбіцій) реформували підрозділи уже на той час ГУ МВС Закарпаття, зокрема, УДАІ у ВДАІ (якби ж то від зміни вивіски проблем на дорогах стало менше!), Хилу повернули на Іршавщину, або ж щуку кинули у річку. Не минуло й кілька місяців, як, вочевидь, знахабнілий від "кришування" згори пан вляпався на хабарі. Кажуть, в особливо великому розмірі, за який світить від 5 до 10 років позбавлення волі. Взяли його 20 лютого "тепленьким" не "рідні" міліцейські співробітники, а фахівці спецпідрозділу Закарпатського управління СБУ.
"Ходока" до начальника ГУ МВС Закарпаття Павла Кононенка послали ще раз - не захотів прислухатися щодо пана Хили, може упередить другий злочин. Справа в тому, що місцева Іршавська телестудія "підзалетіла" з неліцензованими комп'ютерними програмами. Як водиться, прийшли працівники спеціального підрозділу міліції, вилучили обладнання. Чоловік, який звернувся до генерала міліції (котрий, до речі, "зірочки" отримав улітку 2009-го, до Дня Незалежності України), просив надати можливість телевізійникам переписати інформацію, аби, бува, не зникла чи не пошкодилася. І, знаючи наші реалії, прохав відслідкувати, щоб у якості "фінансових санкцій" від підприємця І. К., керівника студії, не вимагали хабара. Уже трохи знервований частими зверненнями іршавчан Кононенко запевнив, що нічого подібного не буде.
За кілька тижнів комп'ютери телевізійникам повернули, підприємець вибачився перед комп'ютерною фірмою і таки купив ліцензовані програми. Але невдовзі до нього завітав керівник одного з підрозділів обласної міліції з таким собі, майже як в оповіданні Чехова, "курячим" прізвищем і запропонував... оформити штраф за порушення прав інтелектуальної власності у розмірі 300 тисяч гривень або ж "зам'яти справу" усього за 4 тисячі доларів готівкою до його кишені. І.К. обрав останнє, щоправда у "свідки" покликав працівників спецпідрозділу СБУ, які й пов'язали міліціонера, що надто вболівав за інтелектуальні права заморських комп'ютерників.
Підприємці Іршавщини уже не сподіваються на рідну міліцію і, зокрема, її генерала і чільника, бо пану Кононенку доводили до відома і про хабарі, які на Іршавщині вимагав інший "боєць" - за протипожежну безпеку. З останнім один із підприємців розрахувався свого часу відеокамерою, а його колега по нещастю - кондиціонером. З цього приводу навіть збирали в Ужгороді журналістів на прес-конференцію. Та то тільки теоретично передбачається, що на публікації у ЗМІ правоохоронці повинні реагувати - практично ж пожежник-хабарник, мабуть, ще чекає свого шансу підставитись "на гарячому" під "есбеушників".
Чому Кононенко ні разу не зреагував на попередження про ймовірні злочини? Можна тисячі раз ставити подібне питання, міркувати, що це було - бездіяльність чи свідоме потурання вчиненням злочинів. На жаль, відповідь на поверхні. Агов, де там Антикорупційне бюро?