На Закарпатті торговий агент, пограбувавши роботодавця, став мільйонером

Чимало людей  раді були б знайти хоча б якусь нормальну роботу вдома, лише б не тинятися по світах у пошуках заробітків. 25-річному (на той час) Степану з міста Хуст Закарпатської області  неабияк пощастило. Коли у місті відкрилося нове підприємство, хлопець без проблем влаштувався  туди на роботу. Та простого заробітку видалося молодику замало, захотілося йому стати мільйонером...

Чотири роки тому  хустський підприємець Василь розпочав у місті  свою справу: продавав продовольчі товари, в тому числі рослинну олію,  отримавши офіційне право дистрибюторства олії кількох торгових марок. Бізнесмен прийняв на роботу  працівників, зокрема  торгових агентів. З кожним з них уклав договір про повну матеріальну відповідальність, оскільки  усім їм надавався службовий автомобіль та продукція зі складу приватного підприємства "Х", яку  працівники  були зобов’язані доставляти замовникам.  Торгові агенти мали право і були зобов’язані забирати грошові кошти за продукцію в разі її оплати підприємцями після доставлення.  Між приватним підприємством "Х" та замовником  укладався договір,  зареєстрований і внесений в комп’ютерну базу даних.

Навесні 2006 року Степан також влаштувався працювати на  це підприємство "Х", уклав  трудовий договір. Спочатку хлопця прийняли на посаду супервайзера. В його обов'язки  входило контролювати роботу  торгових агентів. За цей час Степан ознайомився  з  діяльністю  більшості  підприємств,  які займалися реалізацією продовольчих товарів. Наступного року в зв’язку з виробничою необхідністю хлопця перевели  на посаду торгового агента, йому належало постачати продукцію в торгові точки різних районів. З агентом підприємець уклав договір про повну матеріальну відповідальність. Степан отримав у користування службовий мікроавтобус „Форд”, а ще через рік він пересів на службовий  мікроавтобус „Опель”. За якийсь час Степана налагодив співпрацю із великими замовниками і у нього значно збільшився товарообіг. Не виключено, що великі гроші,  які проходили через його руки, закрутили молоду голову. Із загальної кількості проданого краму  більшу частину  реалізував саме Степан.  Тільки за вересень-жовтень 2008 року він продав товару на загальну суму понад півтора мільйона гривень.  Але  власник фірми зауважив:  у цей же період за Степаном значно збільшилася сума дебіторської заборгованості. Агент  пояснив, буцімто підприємці, яким він доставляв продукцію, не могли вчасно розраховуватися в повному обсязі.  Щоправда,  дружина підприємця  засумнівалася у правдивості  слів агента. Поки  її чоловік перебував у справах на Міжгірщині,  жінка  вирішила заборонити вивозити продукцію до з'ясування ситуації. Надто вже великі борги на середину жовтня числилися  за цим агентом. Своїми сумнівами  жінка  поділилася з чоловіком. Підприємець  вирішив особисто провести звірку  взаєморозрахунків із приватними підприємцями, з якими працював Степан, а бухгалтерам доручив підготувати акти звірки та виїхати на зустрічну перевірку. Декотрих підприємців знайшли, і вони нібито підтвердили  свою заборгованість за постачання  товару перед підприємством "Х".  Крім того, Василь  детально поспілкувався зі своїм агентом щодо великих боргів.  І тут з’ясувалися  досить цікаві деталі. Степан повідомив:  ці акти звірки підписували не приватні підприємці, а його знайомі, які представлялися приватними підприємцями.  Повернувшись на підприємство Василь  взяв із собою кілька актів звірки взаєморозрахунків, які підготувала бухгалтер, і сам поїхав в Мукачево, щоб зустрітися із тими бізнесменами,  які нібито боргували перед його підприємством.  У місті над Латорицею він  випадково побачив Степана із приватним підприємцем Русланом біля  магазину-складу. Василь  звернувся спочатку до Руслана, поцікавившись, коли той поверне  борг. Колега-бізнесмен лише здивовано глянув у відповідь. Степан швидко відкликав Василя в бік,  зізнався, що він привласнив гроші фірми в сумі понад мільйон гривень і  нібито віддав ці гроші якомусь валютчику на ім’я Сашко,  а той кудись зник.  Від почутого Василь був просто шокований. Наступного дня, за наказом директора, провели  інвентаризацію дебіторської заборгованості цього агента-боржника. Коли була виведена точна сума заборгованості, Степан в кабінеті при свідках написав розписку та пояснювальну. У тексті розписки  вказав точну суму  заборгованості – 1 000 711 гривень.

Як згодом  з’ясувалося, декотрих підприємців спритник спеціально вигадав і від їх імені підписував договори купівлі-продажу, щоб заплутати Василя, а насправді практично більшість товару, відпущеного йому для реалізації за жовтень,  збував приватним підприємцям Руслану та його дядькові. Усі ці пояснення Степан написав при свідках. До того ж,  боржник зауважив: жодного  фізичного чи психологічного тиску на нього  ніхто не чинив.  Хлопець запевнив, мовляв: поверне борг найближчим часом. Та оскільки обіцянки так і залишилися тільки обіцянками, Василь був змушений звернутися із заявою  у міліцію. 

Під час проведення розслідування Степан поводився досить зухвало.  На допитах змінював показання, намагався  заплутати слідчих. Та правоохоронці вивели зухвальця, як мовиться, на чисту воду. Зокрема, встановили: горе-агент кожного робочого дня до 24 жовтня здавав у касу підприємства гроші таким чином, що погашав попередньо виписану накладну за  сім  чи менше днів, і того ж дня виписував нову або нові товарно-транспортні накладні на того ж замовника, в тому числі й на вигаданих, за яких вносив гроші, що дозволяла йому комп’ютерна база приватного підприємства. Але оплативши попередні накладні, він виписував нові. Випливли  й інші цікаві подробиці. Перед тим, як заволодіти коштами підприємства, Степан  змінив своє  прізвище, а трудовий договір із додатками до нього були укладені на його  старе прізвище. Про це Василеві чомусь "забув" повідомити юрист підприємства. Про зміну прізвища Степана підприємцеві стало відомо  тільки від правоохоронців.  З'ясувалося й те, що Степан був азартною людиною – він залишав чималі суми в одному з гральних закладів Хуста.

Досудове слідство підійшло до завершення, і молодику пред'явлено обвинувачення. За використання завідомо підроблених документів,  привласнення та розтрату чужого майна, вчинені в особливо великих розмірах  любителеві дармових грошей  доведеться  постати перед правосуддям.

Теги: Хуст, грабіж, торговий агент, роботодавець, підприємець, борг, торгівля

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати