У колі вчених-філологів професора Л.Голомб вважають одним із найповажніших знавців літератури кінця ХІХ - поч. ХХ століття, хоча її дослідження материкового письменства не обмежуються лише цими хронологічними рамками. Науковий доробок літературознавця складають близько двохсот праць, серед яких монографії „Особа і суспільство в українській ліриці кінця ХІХ-початку ХХ століття”, “Із спостережень над українською поезією ХІХ-ХХ століть”, „Новаторські тенденції в українській літературі кінця ХІХ-перших десятиліть ХХ ст.”, праці про І.Франка, Лесю Українку, Олександра Олеся, П.Карманського, В.Пачовського, М.Вороного, В.Самійленка, Б.-І.Антонича, Г.Чупринку та багатьох інших митців. Зусиллями Лідії Голомб здійснено видання найповнішої на сьогодні збірки творів П.Карманського „Петро Карманський. Ой люлі, смутку… (Поезії)”. Актуальністю й науковою глибиною відзначаються дослідження „Василь Пачовський. Закарпатські сторінки творчості поета”, праця „Поетична творчість Федора Потушняка” та вибране лірики Ф.Потушняка „Хвилини вічності”, літературно-критичний дискурс поезії Закарпаття 20-30-х років у колективному збірнику викладачів кафедри української літератури „Українська поезія Закарпаття ХХ століття”, дослідження „Іван Франко і наша сучасність” та інші.
Наукові праці Л.Голомб про творчість письменників Закарпаття є новим осмисленням української літератури краю як явища культури крізь призму загальнолюдських духовних пріоритетів, у контексті загальноєвропейських та національних ідейно-стильових тенденцій. Об’єктивний аналіз творчості поетів на засадах різних наукових методів дав можливість авторці простежити генезу художнього світу митців, визначити художньо-філософські домінанти їх творчості і таким чином представити український літературний процес Закарпаття як своєрідний естетичний оазис, що витворився на перетині європейського та національного духовного полів.
Літературознавчі праці Лідії Григорівни характеризують її як яскраву, самобутню творчу особистість із власним дослідницьким стилем. Його основними прикметами є суворо витриманий принцип науковості, глибока аналітичність, забезпечена широкою ерудицією вченого, логічна й переконлива доказовість думок, посилена увага до поетики як основного й незмінного предмета наукових студій. У працях Л.Голомб не знайдеш описовості чи публіцистичності, спрощеного підходу до аналізу з розрахунку на більш чи менш підготовленого реципієнта. Актуальні за проблематикою дослідження вченого завжди несуть нове авторське бачення. Виконані в руслі класичних і новітніх науково-методологічних концепцій, вони написані доступно й цікаво, без пересичення властивим постмодерністському літературознавству фразерством та термінологією.
У наукових працях Лідії Голомб, як і в її лекціях, практичних, семінарських заняттях, у професійних чи камерних розмовах про літературу, поезію, відразу помітне тонке чуття художнього слова. Вона вловлює його на рівні музики, і тут виявляється її музичне обдаровання та освіта. Поетичне слово сприймається Лідією Григорівною як соковитий плід народної духовності, яку щедро всотувала з дитинства на широкостеповій, сонячній, співучій, багатій на таланти Слобожанщині, де народилася. „Смак” слова, його емоційну наповненість, енергетичну експресію, гостроту й влучність вбирала з народнорозмовної стихії з її специфічною лексикою, зворотами, фразеологією і викоханою степом мелодійністю. Вона завжди захоплюється народною мудрістю, що іскриться, переливається різними змістовими, інтонаційними, емоційними барвами й вибухає в експресії слова. З великим задоволенням і насолодою вплітає у свою чисто літературну мову ті дотепи, у яких лапідарно виражена квінтесенція думки.
Любов до слова, а разом із тим і непросту науку його розуміння Л.Голомб прищеплює студентам за притаманною лише її педагогічному стилю методою. Тому слово „викладач” для Лідії Григорівни мало підходить. Вона справжній Педагог. У спілкуванні зі студентами ніколи не вдається до дидактичності й доктринерського тону. Вона просто вчить сумлінно й відповідально працювати, читаючи студентам лекції, об’єктивно оцінюючи знання на іспиті, ретельно даючи консультацію або керуючи науковою секцією на студентській конференції. Патріотизм і національне почуття виховує, беручи разом із студентами участь у всіх літературних, культурних, наукових заходах, радо відгукуючись на студентські ініціативи щодо проведення вечорів, гуртків, літературних читань. Одна з педагогічних засад Лідії Григорівни - бачити в студентові перш за все Людину. Тому її слово для молоді завжди авторитетне та обов’язкове, багато випускників факультету й нині підтримують зв’язки з нею.
Відповідальність як показова риса характеру Л.Голомб виявляється у всіх сферах її діяльності. Вона завжди дуже ретельна у виконанні всіх громадських доручень. І сьогодні Лідія Григорівна - член Ученої ради факультету, активний організатор наукових конференцій, член редколегій кількох наукових збірників. До її виваженої, мудрої думки прислухаються колеги. Наукові консультації професора завжди глибокі, компетентні, вона щиро ділиться своїми думками, ідеями з викладачами й аспірантами.
Під керівництвом професора Л.Голомб здійснюється наукова робота кафедри української літератури, викладачі якої результативно працюють над дослідженням комплексної теми „Розвиток української літератури західного регіону та української діаспори в загальнонаціональному та європейському контексті”. Лідія Григорівна є компетентним куратором для молодих літературознавців. Під її науковим керівництвом виконано й успішно захищено п’ять кандидатських та докторська дисертації. Значний її внесок і в підготовку високопрофесійних кадрів у межах України. Вона часто виступає опонентом кандидатських та докторських дисертацій, довгий час входила до складу спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських дисертацій Херсонського педагогічного університету і вже кілька термінів перебуває у складі такої ж ради у Прикарпатському університеті ім. В.Стефаника. Лідія Григорівна - завжди бажаний доповідач на поважних літературознавчих форумах, її ім’я знаходимо серед авторитетних науковців солідних наукових збірників. Професор Л.Голомб є автором чотирьох розділів нової 12-томної „Історії української літератури”, яка готується до друку Інститутом літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.
Високий авторитет професора Лідії Голомб у літературознавчих колах України ніколи не затьмарював її славою, навпаки, завжди спонукав до ще наполегливішої праці. Цим вона стверджувала істину, вкладену в слова Ґете: „Діла - це суть, а слава - тлін”.
Лідія Григорівна віддає свій багаторічний життєвий і професійний досвід на благо загальнодержавної справи - виховання духовно багатої, сповненої самоповаги й громадянської честі та відповідальності людини. Її наукові здобутки, педагогічна праця, людська й національно-патріотична позиція заслуговують поваги й пошанування. Нещодавно вагомий внесок на науково-педагогічній ниві був гідно оцінений на державному рівні - до Дня Соборності України професору кафедри української літератури УжНУ Лідії Голомб присвоєно високе звання “Заслужений працівник освіти України”. З чим її щиро вітають професорсько-викладацький колектив, колеги по кафедрі та студенти філологічного факультету.