Молодий різьбяр з закарпатської Хустщини вважає, що справжній митець - завжди самотній

- Справжній митець завжди самотній   – вважає Микола – Лише в спокої і самотності народжується нові ідеї. Спокійний характер – запорука якості в такій роботі різьба, бо в кожний виріб намагаєшся вкласти часточку своєї душі, багато часу а іноді недоспаних ночей.

- Коли виникає найбільший творчий потяг до цього ремесла?

- Здебільшого вирізую тоді, коли є вільний час, а потяг завжди є. Більше працюю взимку.

- Загалом, чи легко дається різьба?

 - Все залежить від розміру майбутнього виробу і породи деревини. Найкраще вирізувати на заготовках з липи, осики, тополі.

- А дуб?..

- Ні, це тверда порода і для вирізування майже не годиться. Дуб зокрема використовують у виготовленні меблів, вироби з нього міцні і мають дуже гарний буруватий колір.

- Напевно, продаєш свої роботи і таким чином заробляєш гроші?

- Свої роботи я ще не продавав, дарував родичам та друзям. Маю досить таки непогану колекцію. Багато робіт в "шухляді" чекають, коли задумана ідея повернеться.

- …І повертається?

- Скажу чесно, майже ніколи, викинути недоробок якось шкода, бо працював над ним багато часу, а іноді й не одну ніч…

- Які плани на майбутнє, адже не за горами одруження, тож часу ще більше бракуватиме?

- Якось буде, час покаже, але впевнений, що улюблену справу не покину, а навпаки намагатимусь удосконалювати це мистецтво.

Мабуть так воно в цьому житті і є, хто знайшов себе в дитинстві, тому ніколи байдикувати в юності, бо ж менше необдуманих помилок а відтак і здоров’я більше на старість. Дитинство швидке, юність байдужа, а старість допитлива...

Теги: різьба, Драгово, митець, дерево

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати