Андрій Стрижак: "Якщо я родом із Закарпаття, то я, певна річ, "людина" Балоги, Президента чи Медведчука"

Рахункова палата стверджує, що ви потрапили у фінансову залежність від Кабміну. У чому вона полягає?

Згідно з Конституцією, виконання Державного бюджету, затвердженого парламентом, належить до обов’язків Кабінету Міністрів, зокрема й у частині фінансування витрат на утримання судової системи у розмірах, встановлених законом.

У цьому аспекті від сумлінного виконання цих обов’язків залежить фінансування не тільки судів, а всіх органів державної влади, зокрема й самої Рахункової палати.

Водночас слід наголосити, що належне фінансування судів є однією із загальновизнаних вимог щодо забезпечення незалежності судової влади. Зокрема, згідно з міжнародними стандартами незалежності органів судової влади, при затвердженні державного бюджету на наступний рік розміри асигнувань на судову владу не можуть бути меншими принаймні порівняно з попереднім роком.

Однак ще Маркс казав, що "спосіб розподілу суспільного продукту насамперед залежить від кількості цього продукту". Тому в умовах економічної кризи говорити про достатнє фінансування Конституційного Суду – кривити душею. Однак, аби працювати, наразі нам достатньо коштів.

Звичайно, ми хотіли б оновити комп’ютерне забезпечення, закупити нову охоронну систему, щоб не допускати витоку інформації з усіх кабінетів Конституційного Суду, зокрема із зали судових засідань. На жаль, нерідко трапляється так, що не встигли ми ще прийняти рішення, а деякі сайти вже публікують його зміст.

Інша річ – якщо розглядати твердження Рахункової палати щодо залежності фінансування Конституційного Суду від Кабміну, в аспекті результатів розгляду конкретних справ, то цього немає, й дай Боже, щоб ніколи не було в нашій державі.

А хіба голова Суду не може вплинути на підлеглих за допомогою премій?

Повертаючись до висновків Рахункової палати, мабуть, слід прислухатись до її пропозицій щодо врегулювання на рівні закону питання розміру зарплати для суддів кожного рівня й кваліфікації.

Наразі заробітна плата суддям нараховується відповідно до постанов Верховної Ради й Кабміну, а також указу Президента. Зокрема, оклад судді КСУ становить 3 тис. 900 грн., а решта – надбавки за рахунок премій, вислуги років, режиму роботи, кваліфікаційних класів тощо, таким чином виходить близько 18–19 тис грн.

І які з цих надбавок залежать від вас?

Практично жодні – розміри надбавок за вислугу років, режим роботи, кваліфікаційні класи тощо встановлені зазначеними підзаконними актами. Щодо преміювання, то це рішення приймається на засіданні Суду, до того ж, виключно в межах економії фонду заробітної плати.

А судді порівну премії отримують чи ні?

А як ви собі уявляєте рішення Конституційного Суду, за яким частину суддів премійовано, приміром, у розмірі 50% посадового окладу, а решту – 20%? І за якими критеріями? Виходячи з мого особистого досвіду роботи у судах загальної юрисдикції, кількість розглянутих суддею справ ніколи не була критерієм для визначення інтенсивності його роботи. А в Конституційному Суді це взагалі неприйнятно, адже рішення приймаються колегіально.

А хіба розподіл статусу суддів на президентських, парламентських та обраних з’їздом зараз не впливає на голосування?

Немає у складі Конституційного Суду "президентських", "парламентських" чи "суддівських" суддів, є лише судді Конституційного Суду України!

Звичайно, у душі хтось симпатизує Президенту, прем’єру, депутатам чи громадянину. Але на голосування це не впливає.

Хіба? Вас часто підозрюють у заангажованості на користь Президента…

Це стара пісня. За одним рішенням, ми нібито у змові з Президентом, за іншим – з парламентською більшістю або з урядом. До речі, ми визнали неконституційними багато законів, якими надавалися повноваження Президенту. Наприклад, право призначати голів і заступників голів судів, бо за чинною Конституцією у нього немає таких повноважень. Тому такі заяви є некоректними.

Завданням Конституційного Суду є гарантування верховенства Конституції як Основного Закону на всій території держави. Тому Суд приймає рішення не на користь Президента чи проти парламенту, а на захист Конституції. У своїй діяльності єдиний орган конституційної юрисдикції не поділяє справи за ознаками суб’єктів права на конституційне подання.

Це політикам вигідно ділити суддів КС на "своїх" і "чужих", аби в разі несприятливого для них рішення мати можливість виправдатися перед своїми прихильниками. Зокрема, пояснювати, що правовий акт, виданий певним органом державної влади, визнано неконституційним виключно з підстав політичної прихильності складу Суду до їхніх опонентів, а не внаслідок некомпетентності або свідомого порушення вимог законодавства його авторами.

Крім того, однозначно неприйнятним у правовій державі є обґрунтування цим своїх дій щодо невиконання такого рішення. За прикладами далеко ходити не треба, достатньо проаналізувати позицію Верховної Ради з питання прийняття її Регламенту.

Ви зіштовхувалися з "телефонним правом" з боку керівництва держави?

Для мене "телефонного права" не існує, до того ж, яким чином можна застосувати телефонне право до колегіального органу? Зателефонувати кожному з 18 суддів або провести селекторну нараду?

Я колись казав в одному з інтерв’ю – тиснуть на тих, хто гнеться, не гніться – і на вас не тиснутимуть, зокрема й по телефону.

Сьогодні засоби тиску на суддів – не телефон, а екран телебачення, преса, ЗМІ, висока парламентська трибуна.

Наведіть останні приклади такого тиску…

Нещодавно один із депутатів під час розгляду законопроекту про науку й наукову діяльність заявив, що в Конституційному Суді кожен день "ґвалтують" Конституцію, тож потрібно позбавити його фінансування. Оце і є тиск. До того ж – пряма зневага до судової влади.

Або інший приклад: після того, як ми скасували норму про призначення голів судів та їхніх заступників Президентом, чиновник Секретаріату Президента на прес-конференції заявив, що вони не виконуватимуть незаконне рішення Конституційного Суду. Як можна говорити про незаконність рішень Конституційного Суду, які приймаються на підставі Конституції? Це все одно, що сказати про невиконання Конституції та законів. У цивілізованій країні такий чиновник уже через дві години був би у відставці.

Я розумію, коли така критика надходить з боку науковців. Однак якщо це робить посадова особа з політичних позицій – це неприпустимо у правовій державі.

Окрім звинувачень з екранів телебачення та трибуни Верховної Ради, чи були інші спроби підкупу або тиску на вас?

Не було, немає й не буде. Не можна виключно на прикладі судді Зварича формувати громадську думку, що "посіває" уся судова система. Не всі судді – корупціонери та хабарники.

У нас є інша інформація. Нещодавно в парламенті ми отримали документ, де всіх суддів Конституційного Суду поділено на тих, хто "за" та "проти". А нижче приписка – "Такий консенсус Медведчука...". Ви здогадуєтесь, якої справи це стосується?

Я до цього вже спокійно ставлюсь. Раніше, коли бачив такі схеми, обурювався, думав подати до суду. А зараз для мене – це не новина, бо нас щоразу ділять на лівих, правих та центральних.

Кожен може проаналізувати біографію судді і дійти висновку, що він прихильний до певних політичних партій. Приміром, якщо я родом із Закарпаття, то я, певна річ, "людина" Балоги, Президента чи Медведчука. Народився б у Горлівці – був би людиною Ахметова чи Колеснікова. Для чого це робиться, я вже сказав.

Чи будуть спроби під час виборів заблокувати роботу Конституційного Суду?

Нас блокувати немає сенсу, розгляд справ, які стосуються результатів виборів, не належить до юрисдикції Конституційного Суду. Свою справу ми зробили – перевірили Закон "Про вибори Президента" на предмет конституційності, рішення ухвалили 19 жовтня – у день старту виборчого процесу, хоча багато хто казав, що ми зірвемо його.

До речі, у 2004 році Конституційному Суду доводилося розглядати справу щодо реалізації виборчих прав інвалідами, які не можуть самостійно пересуватися, за кілька днів до виборів. Тоді Суд визнав неконституційними положення закону, які обмежували права цієї категорії виборців. Але я неодноразово казав, що ці питання треба вирішувати завчасно, а не за місяць до виборів.

БЮТівці хочуть змінити Закон "Про Конституційний Суд України", зокрема зобов’язати його, скасовуючи той чи інший закон, визначати норми, які підлягають застосуванню. З якою метою вони це роблять і чи це має стосунок до Закону "Про вибори Президента"?

Про мету подання БЮТівцями законопроектів треба запитати у них самих, а щодо цього проекту, то він навряд чи вплине на виборчий процес, адже часу на його ухвалення, підписання і набрання чинності майже не залишилося.

Депутати завжди щось хочуть перекласти на інші плечі. Коли ми визнали неконституційною ст. 20 Закону "Про судоустрій" щодо права Президента призначати голів судів, то в рішенні вказали парламенту на необхідність терміново заповнити цю прогалину. Минуло два роки – нічого не змінилося.

У Конституції чітко зазначені повноваження Конституційного Суду, а повноважень встановлювати, яку норму треба застосовувати, для нього не передбачено.

Голова Центрвиборчкому Володимир Шаповал вважає, що президентські вибори завершаться тривалими судовими спорами. Як ви гадаєте?

Чому Володимир Миколайович так вважає, краще запитати у нього, адже Закон "Про вибори Президента" та Кодекс адміністративного судочинства встановлюють дводенний строк для розгляду скарг та адміністративних позовів. Це пов’язано із природою виборчого процесу, який має стислі терміни перебігу. Однак завжди чомусь драматизують ситуацію.

Чи можливий, згідно із чинним законодавством, третій тур виборів?

Якщо не відбуватимуться системні порушення виборчого права, що унеможливлять встановлення результатів голосування, третього туру виборів не буде.

Звідки такий оптимізм, адже парламентарі так і не спромоглися ухвалити зміни до Закону "Про вибори Президента". І це незважаючи на рішення Конституційного Суду, негативний висновок Венеціанської комісії...

 Не потрібно змінювати правила гри під час гри. Якщо Закон не набирає достатньої кількості голосів, краще взагалі його не приймати. Жодної трагедії не станеться: у разі визнання Конституційним Судом неконституційними окремих положень Закону "Про вибори Президента" діють його положення у попередній редакції, тобто до моменту внесення до них змін. Також слід врахувати пряму дію норм Конституції, які визначають зміст активного й пасивного виборчого права громадян. Якби всі 450 депутатів сказали, що Закон поганий – це одне. Але він чомусь не влаштовує лише частину політиків.

Можливо, частина політиків сподівається на фальсифікації під час голосування?

Фальсифікації – це другий бік медалі. Навіть у цивілізованих країнах вони мають місце. Ідеальний закон не убезпечує від змови членів дільничних комісій, які після закриття дільниці можуть вкинути бюлетені. Але це вже питання правоохоронних органів. Немає ідеальних законів, і не буде ніколи.

Коли Суд розглядав на предмет конституційності Закон "Про вибори Президента", ви бачили в ньому лазівки для фальсифікацій?

Це не наше завдання. Ми розглядали закон на предмет порушення прав громадян. Наприклад, під час голосування за кордоном. Якщо громадянин України виїхав за кордон і хоче проголосувати, він повинен спочатку стати на консульський облік. Це не завжди можливо в сучасних умовах, тому Конституційний Суд вбачає тут порушення активного виборчого права наших громадян, гарантованого Основним Законом держави.

Чи може новообраний президент відкликати суддів Конституційного Суду зі своєї квоти (як це було із Сюзанною Станік) або взагалі провести повну ротацію у Суді?

Суддя Конституційного Суду не залежить від того чи іншого президента. Він призначається на дев’ять років. Ротація відбувається після закінчення цього строку.

Для звільнення суддів Конституційного Суду потрібні вагомі підстави. Вони встановлені у Законі "Про Конституційний Суд" та Конституції. Якщо таких підстав не буде, то суддю можна звільнити лише неконституційним шляхом. Треба забути про слово "ротація" у період дії нинішньої каденції суддів.

Щоб не було ротацій, який президент потрібен суддям та державі?

Президент, який буде не просто гарантом Конституції, а гарантом її дотримання.

А в Україні можна повернути президентську форму правління шляхом скасування політреформи?

Вирішення питання щодо конституційності Закону "Про внесення змін до Конституції" належить до повноважень Конституційного Суду. Якщо таке подання надійде, Суд його розглядатиме.

Однак якщо є політична воля, навіщо звертатися до Конституційного Суду? Ми ж не "паличка-стукалочка". Якщо всі політичні сили вважають Конституцію поганою, хай зберуть 300 голосів і внесуть зміни. Я не вбачаю в цьому проблем, була б політична воля. А коли її немає – починають ділити суддів на тих, хто "за" чи "проти".

Зараз чи не кожен другий кандидат у президенти пропонує обирати суддів народом. Як ви до цього ставитеся?

Ідея обрання суддів дискутувалася свого часу у постсоціалістичних країнах Центральної та Східної Європи, однак не отримала підтримки. Усе ж таки призначення суддів має здійснюватися на підставі певних кваліфікаційних вимог, ділових та особистих якостей кандидатів на посаду суддів. Тому мені складно уявити виборчу кампанію кандидата на посаду судді з точки зору подальшого здійснення ним повноважень судді на засадах незалежності й безсторонності.

Доречніше говорити про введення інституту мирових суддів, які б розглядали дрібні цивільні спори та справи про дрібні правопорушення. От саме мирових суддів могли б і вибирати жителі відповідних територіальних громад – із тих осіб, які мають бездоганну репутацію.

Як же тоді боротись із корупцією в судах?

Корупції у судах не більше, ніж у державі в цілому. Яке суспільство – такі й судді. Багато говорять про недоторканність суддів. А ви порівняйте, що потрібно для порушення кримінальної справи проти адвоката і проти судді. І ви побачите, що суддя менше захищений, ніж адвокат. А хіба суддя щодо недоторканності перебуває у такому ж статусі, як і народний депутат? Просто зараз вигідно говорити, що судді корумповані через суддівську недоторканність.

Для притягнення судді до кримінальної відповідальності й засудження непотрібно жодного дозволу. Порушити кримінальну справу проти нього може звичайний слідчий. Суддю не можна тільки затримати чи заарештувати без дозволу Верховної Ради.

Ви вже визначилися, за кого голосуватимете?

Я голосуватиму за того, хто стане президентом.

Теги: Стрижак, Балога, Конституційний суд, судді

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати