Якщо ви у Карпатах випадково почуєте дивний рев, жахатися передчасно не варто – можливо, ці звуки видає не тварина, а людина.
Він знає, як ревуть олені, коли голодні, коли шукають собі пари чи коли вже знайшли її. Та може так само.
Це Іван Іванович на торішніх змаганнях у Карпатах. За радянських часів змагань ревунів у країні не проводили – партія не дозволяла. І ревіння, котре в Європі давно стало спортом, в Україні й досі хобі.
Скидатися на оленів людям допомагають пляшки, роги або мушлі. Пан Іван віддає перевагу ось цій середземноморській – віддав за неї 150 євро.
Наживо оленя він не імітував уже давно. На прохання "Вікон" збирається в гори. Перша вправа. Так реве олень, який шукає самку. А це – самець, котрий самки не шукає, бо вже знайшов. Коли самець переможе решту самців – реве так.
Зараз Іван імітує старих оленів – це вимагає ліпшої майстерності. Раніше, коли працював єгерем, імітував молодих, щоб перерахувати їхню кількість у горах. Самкам це дуже не подобалося.
Іван Вишиван, імітатор ревіння оленя:
– Я повертаюсь, а вона з-заді мене... Розумієте? Я сам привабив її, вона прийшла – думала, що самець. Я повертаюсь, а вона не встигла навіть перевернутися, аж так перекинулась і пішла. В більшості я приваблював самок, чим самців…
Тепер Іван Вишиван на пенсії. Реве у своє задоволення і лишень оленями не обмежується. Молодші єгері про майстерність такого рівня лише мріють.
Василь Куцин, майстер Кобилецько-Полянського лісгоспу:
– Пробували, просто в мене ще так не получається, як в Івана – я ще молодий Просто Іван Іванович нам не каже свого секрету – він і нам не хоче розказати.