Закарпатські колядники.
За традицією, колядники обходять усі господи села із величальними піснями, в яких лунають як святкові привітання із народженням Божого Сина, так і віншування всій родині й кожному члену сім'ї окремо..
Готуватися колядники починали заздалегідь: робили "різдвяну зірку", призначали звіздаря, який буде її носити, дзвонаря, котрий дзвонитиме дзвіночками, міхоношу, що збирає винагороду до спільної "казни", запрошували музикантів, а найголовніше, - обирали поміж себе старшого ("тичину" або "березу"), який знає найбільше колядок і вміло керує всією "дружиною" колядників.
Прийшовши до хати, колядники запитували дозволу колядувати. Господарі, як правило, запрошують гурт до хати, адже прогнати його вважалося великим гріхом.
Чарівний світ коляд надзвичайно багатий - тут і відгомін княжих часів, і славних козацьких походів, і сцени мисливських ловів, і мирного селянського побуту. Після цього господарі щедро обдаровують колядників.
Укрінформ.
04 січня 2007р.
Теги: