Закарпатському музеєві передали колекцію знахідок, які старші за трипільські (ФОТО)

^{Одна з найстіріших знахідок, якій близько 8 тисяч років.}

Десятки тисяч фрагментів кераміки, кам’яних знарядь праці, сотні цілих посудин і десятки предметів мистецтва – така унікальна колекція, яку вдалося зібрати закарпатському археологові Михайлові Потушнякові. Він помер на початку року, але заповідав усі ці скарби

Закарпатському краєзнавчому музеєві. Вчора їх офіційно презентували дружина покійного та історики. Останні взагалі не можуть натішитися з того безцінного скарбу, який потрапив до їхніх рук. Тим більше, що всі знахідки впорядковані, класифіковані та досліджені.

"Цим знахідкам 8-6 тисяч років, Серед знахідок українсих того часу це найдавніші пам’ятки. Вони випереджають трипільську культуру на півтора-тисячу років", – каже завідуючий відділом археології Закарпатського краєзнавчого музею Йосип Кобаль.
 

Нові культури в історії Закарпаття

Вчений розказує, Михайло Потушняк відкрив дві нові культури в історії Закарпаття. Одна з них – це культура "краш", яка дійшла до нас із Півдня, з Малої Азії, друга — культура мальованої кераміки, про яку досі відомостей на Закарпатті взагалі не було. Крім того, своїми знахідками закарпатський археолог перевернув усю історичну думку щодо поселень перших людей на території нинішньої Європи.

"Наукове значення полягає в тому, що це вироби землеробів і скотарів, які прийшли на європейський континент. Якщо раніше в Європі, в європейській археологічній думці вважали, що так на Північ землероби не заходили, бо тут було холодно, не було належних умов для землеробства, то дослідження Михайла Федоровича Потушняка цю загальноприйняту європейську думку спростували", – зазначає Йосип Кобаль.

^{На задньому плані - жіночі фігурки, які називають неолітичними венерами.}

Збірка, презентована в Ужгороді, нараховує десятки тисяч фрагментів кераміки, знаряддя праці, серед них і цілі посудини, відреставровані Михайлом Потушняком. Крім того, в колекції унікальні жіночі глиняні фігурки, які називають неолітичними венерами. Уся ця колекція віднині зберігатиметься у Закарпатському краєзнавчому музеї. Виставку скарбів планують відкрити до 65-річчя музею, яке відзначатимуть наступного року.