Закарпаття: На Ужгородщині не згасає ватра духовного неспокою

Та й працює цей культосвітній заклад під керівництвом Віри Стегури лише з грудня 2007 року, — відколи його було передано у комунальну власність територіальної громади (раніше ця занедбана будівля належала місцевому щебзаводу). Атепер його матерільно-технічна база, за оцінками фахівців, є однією з кращих в області. Вишукано й оригінально оформлені матеріали про роботу будинку культури, створено всі умови для занять в кімнаті гурткової роботи, постійно оновлюється унаочнення. Зі смаком сучасно обладнаний актовий зал, працює понад 10 клубних гуртків, хореографічні та вокальні колективи.

Охочі можуть поласувати смачними делікатесами в кафе, є тут кімната спортивної слави села, придбано сучасні тренажери, у просторому приміщенні на двох столах завжди можна пограти в настільний теніс, невзабарі встановлять більярд...

Можливо, так детально я б і не описував побачене, якби не одна цікава обставина: на території сільської ради, яка об'єднує два села — Кам'яницю та Кам'яницьку Гуту, — проживає трохи більше 2400 мешканців. Немало сіл в нашій області численніші — а відтак і можливості мали б бути кращі. . Адже асигнування на культуру згідно з Бюджетним кодексом вділяються в залежності від кількості населення.

Ось, скажімо, за розрахунками торік селу належало б виділити 47,9 тис. грн. А за підсумками минулого року на фінансування культури сільрада фактично використала 332,6 тис. грн., що майже у 7 разів більше. Не меншу суму в бюджеті сільради на підтримку розвитку культури закладено і сьогоріч.

Відрадно й те, що в штатному розкладі будинку культури, крім директора, сільська рада передбачила 6 одиниць обслуговуючого персоналу, зокрема завгоспа, прибиральниці, сторожа, двох опалювачів і навіть двірника та електрика (на пів-ставки).

Ось що значить людський фактор. У будь-якій справі. Позиція ж сільського голови Марії
Юріївни Коваль-Мазюти відома не тільки її односельчанам. Бо ж не секрет, що держава й надалі фінансує культуру за залишковим принципом. Тому й пригасає подекуди той чарівний вогник культури.
Інша справа в Кам'яниці. Село завжди славилося своїми талантами. Та і чарівних голосів тут ніколи не бракувало. Тим паче зараз, при підтримці керівництва, активу села, всього депутатського корпусу.

Тому й не випадково члени президії обласної профспілкової організації працівників культури, яку очолює Наталія Товтин, на своєму виїзному засіданні схвалили досвід соціальної захищеності праців: ників цього сільського будинку культури в нинішніх умовах фінансової кризи. Адже, як зауважила Наталія Михайлівна, якби до своїх повсякденних обов'язків так ставилися і в інших селах краю, як у Кам'яниці, то й результати були б кращі не лише на культурній ниві. Бо, образно кажучи, пісня і труд — поряд ідуть.

На президії також розглянуто попередні підсумки літнього оздоровлення дітей.

Теги: Ужгород, Кам

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати