В Ужгороді вийшли друком нариси з історії Угольського та Углянського монастирів "Заневський монастир у Полонинах"

Тираж - тисяча примірників. Це історія одного з найдавніших православних монастирів Закарпаття кінця XI - початку XII століття. Архівні матеріали про Заневський монастир авторові надав директор Державного архіву Закарпатської області, кандидат історичних наук Михайло Васильович Делеган.

Звідки прийшла назва Угольського монастиря "Заневський"? Старожили говорять, що угольчани - це вихідці з Паннонії, які поселилися біля річки Уголька і село назвали Углею. Це були учні св.Кирила і Мефодія, яких після смерті архієпископа Мефодія (885 р.) німці, зайнявши Моравію, вигнали. Вони поселилися в Полонині у передгір'ї Менчула біля гори Занівка, де і заснували монастир Заневський, а потім від назви села Угля - Угольський.

Яків Головацький у своїх працях згадує Іпатівський літопис 1262 року, в якому йдеться про ієромонаха Григорія, авторитет котрого сягав далеко за межі монастиря, який відвідали й московські посли.

Автор "Заневського монастиря..." Олександр Монич подає в книзі "Занівські антитезі" перші історичні відомості про монастир, посилаючись на архівні джерела дослідників Угольського монастиря, зокрема архімандрита о.Василія Проніна, Степана Папа, Івана Сенька, Олексія Петрова, Василя Пагирю, Олексу Мишанича та інших. А "Списание Обителей Мараморошських древле бывших", знайдене у Мукачівськім монастирі архімандритом о.Василієм Проніним, багато чим доповнює історію Заневського монастиря.

Диякон Олександр Монич в цій книзі подає діяльність останнього православного єпископа Досифея (Федоровича), тексти пам'ятного листа, знайденого у фундаменті монастиря, Грамоту 1776 року про заснування монастирського храму, Повідомлення Марамороського жупного відомства про надання привілеїв дворянського угіддя монастирю та цілий ряд інших документів.
У книзі показана також доля монастиря після смерті єпископа Досифея, пастирська діяльність преподобного Іова (Кундрі) в с.Мала Уголька, зміни юрисдикції Заневського монастиря, історія заснування у XVIII столітті нового монастиря в с.Угля, його відродження, а також фотографії єпископів, архімандритів, монахинь. Йдеться і про закриття Свято-Успенського жіночого монастиря в с.Угля, відродження його на початку XX століття і відкриття жіночого монастиря в 90-х роках XX століття.

У розділі "Історія Свято-Успенського жіночого монастиря в особах" подано біографії першої ігумені схімонахині Рафаїли, архімандрита Веніаміна (Керечанин), схімонахині Михаїли (Рибар), схіархімандрита Вікентія (Орос), ігумена Кіріяка (Росоха), єпископа Нестора (Сидорук), архієпископа Макарія (Оксиюк), архімандрита Матфея (Вакаров), архімандрита Василія (Петьовка), Стратоніка (Легач) і нинішньої ігумені Катерини (Стан), та архімандрита Харитона (Рішко) і священика Василія Дьордяй. Посилаючись на відповідні джерела, автор дослідження в книзі подає дані про відомих настоятелів Заневського (Угольського) монастиря, починаючи від ігумена Григорія в XII столітті, єпископа Іосифа (Стойка), Мефодія, Івана Зейкана та інших, які мали безпосереднє відношення до монастиря. Тут постригалися монахи й інших монастирів. Настоятелем Угольського монастиря у 1763 році був відомий протоігумен Макарій Шугайда. Деякі монахи приходили в Угольський монастир, щоб тут померти і бути похованими. Так вчинив ієромонах Феодосій, який приїхав туди із Жулинського монастиря. Це, мабуть, той, який там був ігуменом.

Автор дослідження подає стародавні рукописи монастиря, включаючи різні протоколи, відомості, доповіді, списки книг, листи, акти ревізій та багато інших документів, знайдених в архівах. Тут і перелік зафіксованих 84 джерел, а використаної літератури 172 назви - як праць, так і імен авторів.
Не забув автор книги подякувати тим, хто допомагав видати "Заневський монастир в Полонинах", зокрема єпископу Федору та рецензентам Олександру Гуку, Юрію Данильцю та Михайлові Делегану. Прикрашає книжку бронзова печатка ручної роботи Угольського монастиря XIV століття. Без автобіографії автора книга втратила б багато, адже читач хоче знати того, хто так скрупульозно працює над історією монастирів Закарпаття. Зичимо йому подальших творчих успіхів!

Теги: Ужгород, монастир, Олександр Монич, дослідження

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати