Завкарпаття: Що рік освітній нам готує?

– Михайле Андрійовичу, торік на Закарпатті відкрито чи не найбільше в державі нових шкіл. Чи будуть такі ж "новосілля" і цього року?

 – За рішенням уряду фінансування проектів соціально­економічного роз­вит­ку регіонів має провадитися зі стабілізаційного фонду, але поки що жодної копійки не надійшло – лише доведено перелік зарахованих на виділення коштів об’єктів. Це, наприклад, завершення сільських шкіл у Дротинцях Виноградівського району, Лукові Іршавського, Сокирниці Хустського, Негровці на Міжгірщині, Малій Доброні на Ужгородщині.

Уже липень, а коли можна сподіватися на кошти з держбюджету, не відомо, тому вкрай важливо, що вдалося знайти можливість виділити гроші з обласної скарбниці. Зокрема, заощадити кошти дуже допомогло об’єднання мукачівських гуманітарно­педагогічного інституту з технологічним. Новий виш – Мукачівський державний університет – фінансується державою, і ми змогли перерозподілити кошти, які раніше йшли на гуманітарно­педагогічний інститут на інші потреби. Тож на капітальні видатки маємо близько 14 млн грн.

Є сподівання, що цього року таки завершимо школи у Дротинцях, Негровці, Сокирниці, другий корпус у селі Мала Добронь. В Ужгороді, сподіваємося, перейде у відремонтований корпус колишньої школи № 4 освітній заклад зі словацькою мовою навчання. На це, починаючи з минулого року, з обласного бюджету виділено близько 2 млн грн, дуже допомагає коштами словацька сторона, міська влада Ужгорода торік знайшла для цього закладу майже півмільйона гривень.

– А чи буде в класах тепло?

 – Крім пускових об’єктів, дбаємо і про капітальні ремонти, виконання обласної й місцевих програм енергоощадження. Роботи багато: треба замінювати дахи, системи опалення, вікна й двері, котли, переходити на альтернативні види палива.

Місцеві ради кожного району, зважаючи на свої можливості, виділили для цього кошти. Загальна сума – близько 38 мільйонів. Чи повністю виконаємо програму, залежатиме від наповнення бюджету, бо насамперед треба дбати про захищені статті: виплати педагогічним працівникам, оплату енергоносіїв тощо.

Кожен район підійшов до питань реконструкції, переобладнання по­сво­єму. Деякі доводять до повної готовності один­два об’єкти, інші ж, наприклад, утеплюють поки лише північні сторони багатьох шкіл.

– Колись постійно йшли звіти: комп’ютеризовано уже стільки­то шкіл області. Якщо буде ви­конано заплановане з утеплення, заміни систем опалення, то скільки відсотків наших шкіл буде теплими?

 – Є райони, скажімо, Мукачівсь­кий, котрі, якщо виконають запланований обсяг робіт, зможуть похвалитися 60–70 % "енергомодернізованих" шкіл. Багато зроблено у Тячівському, Виногра­дівському, Хустському районах, місті Мукачеві.

– Чи буде тепло і в ужгородських школах? Адже торік саме в обласному центрі найбільше мерзли діти, а на цю осінь мер обіцяє повну ліквідацію центрального теплопостачання.

 – Напередодні осені побачимо, що не просто планували, а зробили.

– І ще про Ужгород. За минулий навчальний рік чи не найгучнішим був скандал з переведенням на платну основу груп продовженого дня. Що чекати з 1 вересня? Подекуди чути, що груп не буде взагалі – навіть соціальних, для малозабезпечених, як торік ще передбачалося.

 – Справді, "епопея" з групами продовженого дня була дуже складна, боротися довелося й Міністерству, й управлінню, батькам, правоохоронцям, народним депутатам, навіть до суду зверталися. Сподіваємося, в новому навчальному році таке не повториться. Принаймні за офіційним повідомленням відділу освіти Ужгорода нам, вихователі допрацювали до кінця року, пішли у відпустки, й ніхто не був повідомлений, що більше не працюватиме у зв’язку з ліквідацією груп продовженого дня. А інформувати про це, як відомо, за законодавством, потрібно за два місяці.

– Чи передбачаються на рівні держави нові платні освітні послуги?

 – Постанова Кабміну від 20 січня 1997 року затвердила перелік платних послуг, які можуть надаватися державними освітніми установами. Серед них, до речі, груп продовженого дня немає. Платними можуть бути додаткові заняття, які виходять за межі навчального плану, затвердженого Міністерством, тобто гуртки.

Безкоштовно учні повинні забезпечуватися й підручниками. Хоча цьогоріч є проблема з дев’ятикласниками. Вони переходять на навчання за 12­річною системою, і саме для них ситуація з підручниками поки що навіть гірша, ніж торік. Якщо минулого літа у цей час підручники уже повним ходом друкувалися, до листопада забезпечення було 90–100 %, то цьогоріч – проблема з виділенням на друк державних коштів, і наразі не можемо говорити, яку кількість підручників матимемо 1 вересня.

– Досі учнів молодших класів забезпечували гарячими обідами. Чи так буде і в новому навчальному році? Чи не від­мов­ляються підприємці постачати їдальні, адже все дорожчає?

 – На харчування наших школярів цього року передбачено 36 млн. 653 тис. грн. Середня вартість обіду в містах – 4,3 грн., у селах – на 10 копійок нижча. Харчування теж належить до захищених статей, але виділені бюджети треба ділити, як відомо, також на енергоносії, оплату вчителям, підвезення учнів тощо. Тому, якщо батькам здається, що грошей на повноцінний обід дитині не вистачає, можуть, на бажання, робити доплату.

Що ж до підприємців, то зростання цін можна врахувати у змінах до угод з нового навчального року.

– Багато нині нарікань на надто різнобарвні, з рекламою, зошити, щоденники. Чи є якісь нормативні доку­менти що­до вигляду шкільних канцтоварів?

 – У Законі України про рекламу чітко виписано, що зображення дітей, які споживають чи використовують продукцію, призначену для дорослих, – заборонено. Також на сторожі нашого молодого покоління закон від 2003 року про захист су­спільної моралі. Проте інша річ, яка продукція у нас продається для школярів. Тому в травні цього року ми скерували листи в навчальні заклади про персональну відповідальність керівників, учителів, неприпустимість придбання зошитів, товарів, які містять інформацію, зображення, сказати б, непотрібного для дітей характеру. Дуже велика відповідальність у цьому лягає й на батьків: повинні думати, що купують дітям.

– Діти вчаться, починаючи ще з дитсадків, а в нашій області їх катастрофічно не вистачає. Яка перспектива?

 – Дитсадків на Закарпатті 528, що дає можливість охопити дошкільною освітою близько 42 % дітей. Значно ліпша ситуація в містах, але особливо напружена в Рахівському, Іршавському, Тячівському районах, де показник нижчий від середньобласного. Проте є й прогрес – торік ми забезпечували дошкільною освітою лише 40 % малят. До кінця цього року планується відновити роботу 10 дитсадків та 39 груп у садочках, що діють у різних районах області. Це дасть можливість залучити до цих закладів ще більше тисячі маленьких закарпатців.

До речі, з нового навчального року дитсадки почнуть працювати за новою Базовою програмою розвитку дошкільнят "Я у Світі", схваленою різними профільними відомствами й на­правленою на гармонійне формування маленької особистості.

– Років три тому на державному рівні говорилося, що за кілька років шкіл­інтернатів не буде взагалі, їх змінять нові форми. Однак хоч будинків сімейного типу все більше, й інтернати залишаються. Що далі?

 – До будинків сімейного типу відбирають переважно здорових діток, але ж усі діти­сироти, позбавлені батьківського піклування, й ті, що потребують корекції фізичного й розумового розвитку повинні здобути належну освіту, і саме це забезпечують інтернатні заклади.

Протягом лютого­травня ми провадили комплексні перевірки інтернатів – порядок зарахування вихованців, організаційно­правові засади діяльності закладів, ведення документації, захист прав дітей, кадрове й психолого­педагогічне забезпечення навчального процесу, матеріальна база, умови, які надаються дітям, а також вивчали, чи за статусом дитина повинна навчатися саме в цьому закладі.

Отож, докладно з’ясувавши ситу­ацію, будемо впроваджувати деяке реформування в системі роботи наших інтернатів.

– І насамкінець: нещодавно спеціальна комісія знову зо­бов’язала припинити роботу кількох вишів на території Закарпаття. Що буде зі студентами цих закладів?

 – Так, через численні порушення лі­­цензійних умов надання освітніх послуг Державна атестаційна комісія позбавила права навчати за кількома напрямками Закарпатський інститут ім. Авґустина Волошина МАУП, навчально­консультаційний центр Дрогобицького педуніверситету у Хусті, задовольнила рішення керівництва вишу  "Європейський університет" про закриття навчально­консультаційного центру в Міжгір’ї.  Студенти цих закладів можуть обирати, де продовжити навчання за спеціальністю в межах нашої області, до того ж на умовах, зокрема й щодо оплати, не гірших, ніж у них були. Тому, думаю, вони ще й виграли. Хоча наразі з проханням прийняти їх до нових вишів до управління освіти і науки облдерж­адміністрації не звернувся жоден студент закладів, ліцензію яких анульовано.

Теги: освіта, Михайло Мотильчак, школа, життя, новосілля

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати