Більше половини громадян ще не ідентифікують Україну як власну Вітчизну (у повному значенні цього терміну). Так, вiдповiдаючи на запитання «що для вас сьогоднi означає Україна?», 48,1% респондентiв вiдповiли «батькiвщина», 22,8% — «незалежна країна», 20,6% — «нацiональнi традицiї, обряди, побут», 17,4 — «частина колишнього СРСР», 13,1% — «життєва криза, безвихiдь», 21,9% — «природа, клiмат, ландшафт». Для понад третини (36,2%) опитаних Україна — це територiя, де вони живуть. Оголошуючи ці результати, директор Київського iнституту управлiння iменi Горшенiна Кость Бондаренко відзначив, що «очевидно, їм усе одно де жити, головне, щоб добре було».
Та чи добре людям живеться в нашій країні? Що їх найбільше турбує? На перше місце більшість громадян поставили навіть не добробут, а проблему корупції, розкрадання національних багатств. Про це заявили більше половини (52%) опитаних, 32% стурбовані досягненням полiтичної стабiльностi в суспiльствi, 31,3% — зменшенням злочинностi, 29,3% — впровадженням жорсткiших правил державного контролю за економiкою, 25,3% — захистом iндивiдуальних прав i свобод людини, 24,1% — зменшенням податкiв, 20,2% — iнтеграцiєю України з Росiєю, 18,9% — полiпшенням екологiчної ситуацiї, 16,4% — примиренням заходу i сходу країни, і тільки 13,3% — iнтеграцiєю до ЄС.
Як це разюче відрізняється, наприклад, від заяв Президента та деяких інших можновладців про те, що головним пріоритетом для України нині є євроатлантична інтеграція. Ці цифри також демонструють, що люди прекрасно розуміють, у якому суспільстві й у якому конкретно періоді ми живемо — в дикому капіталізмі, в період первісного нагромадження капіталу. Ось чому на національному рівні лідирують проблеми корупції, здирництва й розкрадань.
Знають люди й головну причину такої ситуації — в державі немає справжньої влади, вона в перманентній кризі, зайнята власними проблемами (переділ власності, повноважень, посад тощо). Погляньте: понад 90% опитаних стурбованi полiтичною ситуацiєю в державi. З них 63% респондентiв заявили, що стурбованi полiтичною ситуацiєю в країнi, 27,5% — окремими фактами полiтичного життя держави. Не турбує полiтичне життя лише 4,6% респондентiв. Отож, сьогодні в Українi — «найвищий рiвень полiтизацiї в Європi», — зазначив Бондаренко.
Чому ж ми такі заполітизовані? Для мене як для соціолога відповідь очевидна — ні держава, ні влада, ні політична система країни загалом не досягли ні зрілості, ні стабільності. Однак замість доведення політреформи до логічного завершення, аби стабілізувати ситуацію, що пропонують Президент, його оточення та їхня розколота партія НСНУ? Відміну політреформи! Очевидно, що їм сняться авторитарні повноваження Кучми... Між тим людей хвилює інше — цілісність держави, мир і злагода в суспільстві. Так, вiдповiдаючи на запитання «якби в Українi проводився референдум, чи погодилися б ви на вiдокремлення вiд країни територiй, що формувалися у вiдмiнних геополiтичних умовах, нiж Україна загалом (Закарпаття, Донбас, Галичина, Буковина, Крим)?», понад 80% респондентiв вiдповiли негативно. Це, безперечно, чи не єдине втішне досягнення за 16 років незалежності — громадяни України хочуть жити в єдиній, соборній державі. Можна також зробити висновок, що розпочався процес формування єдиної полiтичної нацiї, значним поштовхом до чого стали відомі події т. зв. помаранчевої революції.
До речі, в ці дні відзначалася також друга річниця Майдану. Враховуючи нинішні протестні насторої в суспільстві, соціологи запитали, «що могло б змусити вас вийти на мiтинг (новий Майдан)». Трохи менше половини — 43,3% респондентiв — вiдповiли, що збiльшення тарифiв на електроенергiю, 32,2% — гостра несправедливiсть з боку влади, 11,8% — захоплення землi, яка належить громадi мiста, села, 11,3% — пiдписання владою економiчно невигiдних для України договорiв. Не вiрять у дiєвiсть масових акцiй більше третини українців — 34,6%.
Опитування проводилося з 23 жовтня по 6 листопада 2006 року в 13 регiонах України. Загалом було опитано 2043 респонденти. Похибка вибiрки не перевищує 2,4%.
Микола РУБАНЕЦЬ, кандидат філософських наук, "Україна і світ"
02 грудня 2006р.
Теги: