Гірка сповідь українського заробітчанина

"Українці в Іспанії – це робоча сила і не більше. Ніхто в Іспанію з добра не приїжджає. Одні приїхали, щоб заробити на квартиру, бо не мають, де жити, інші дітям на інститут, ще інші собі на життя, бо вдома не мають за що жити.

Кожен приїхав зі своїм горем і зі своїми проблемами. І нехай ніхто не думає, що той, хто на заробітках, то стоїть біля дерева з євро і обриває їх, як листки, щоб відіслати додому. Живуть люди винаймають квартири, платять за них великі гроші, мешкають по 6-8 чоловік. По двоє на кімнату, кожен з різним характером і звичками, бо люди тут з різних регіонів, переважно з Західної України. В середньому чотирикімнатна квартира коштує 500 євро, тому і живе там так багато людей. Всі тут дуже і дуже важко працюють, як чоловіки, так і жінки. Чоловіки на будовах, а жінки прибирають у помешканнях, і кожен господар або господиня ще з тебе здирають останню шкуру, а зарплату, як Бог дасть. Одиницям пощастило, що знаходяться в доброго господаря або господині.

Як були рабами, так ними і залишаємося, хоч ми такі самі європейці. Але люди дякують і за ту роботу, яка є, бо знайти роботу без документів дуже важко, а більшість наших людей – нелегали, яких можуть вислати з країни у будь-яку хвилину. Наведу статистичні дані. В Іспанії приблизно 80-90 тисяч наших громадян, з них отримали "резиденцію", тобто на руки документи на кінець 2009 року 16440 наших співвітчизників, додамо 20 тисяч українців, які отримали довідки на право проживання, на працю ще ні. П’ять тисяч знаходяться в консульському списку на лікуванні, працюють за контрактом. Це маємо приблизно 42 тисячі українців. Решта 20 тисяч або і більше українців залишаються нелегалами, яким дуже важко знайти роботу. Бо якщо поліція зловить на роботі нелегала, то шеф повинен заплатити 50 тисяч євро. Нікому не буде вигідно заплатити за нелегала такі гроші… Платять в 2-2,5 рази менше, ніж іспанцям і тому беруть на свій страх і ризик. Ті, що мають документи, вільно себе почувають і в цій країні. Мають медичну страховку на різні випадки життя.

Якщо людина офіційно працює 15 років, то може отримати мінімальну пенсію, яка більша за мінімальну пенсію в Україні десь у 15 разів. Наприклад, людина, яка стільки часу пропрацювала в Іспанії, в Україні може в пенсйному віці на Кариби їздити. Там теж є 13 і 14 зарплати, правда також не для всіх. Ті, хто не має документів, живуть у постійному страсі, що їх можуть вигнати з роботи і депортувати на 5 років без права в’їзду в Шенгензону, а не лише в Іспанію. Тому ті люди завжди в пошуках роботи. Мають роботу на 2-3 місяці і далі шукають. Гроші розходяться, бо не працюєш, а за квартиру потрібно заплатити, за їжу також, і додому вислати теж потрібно, бо діти голодні сидять. І голова щодня сохне, бо завтра можеш залишитися без роботи.

Якщо працюєш без документів, то отримуєш дуже і дуже мало і ще шеф сім шкур з таких людей стягує, бо знає, що без документів ніде не подінешся. Багато людей тут вже психічно хворі, бо кожен приїхав бодай би трохи покращити життя собі й своїй родині. І вже легше такому батькові чи матері знати, що їхня дитина така сама, як і всі, і не голодна, і теж може вчитися. Бо не всім вдається заробити грошей в Україні в таких умовах, таких, які зараз. Хочу повідомити, що тут знаходиться не тільки робочий люд, тут також є багато і високоосвічених людей (вчителі, викладачі, лікарі, льотчики, економісти, юристи, поети, письменники і багато інших)…

Цієї Паски зі мною стався такий випадок. Я тимчасово працював в пригородньому містечку у старого чоловіка якому у вже за вісім десть років і він має корови за якими я доглядав. Прийшла Паска і тут інші звичаї чим у нас святять паску та ковбаску. От він зварив собі велику качку, а мені дав горнятко бульйону от і вся Паска. Я собі сів і заплакав, як маленька дитина, пригадав, як моя матуся в печі пекла паску та домашню ковбаску…

До речі у цьому віртуального світу дякуючи Інтернету ми зараз в змозі не тільки спілкуватись з рідними та їх бачити, але і читати буковинські видання. У нас в Іспанії теж своя українська газета, але немає нашої рідної серцю "Буковини".

Теги: Іспанія, Чернівці, Буковина, Іспанія, заробітчанство, українці, трудові мігранти, робоча сила

7 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати