Як і попереднім творам з першої книжки трилогії ("Побожні думки в чотири рядки"), виданню притаманні актуальність, лаконізм, яскраві фарби поетичного синтаксису, троп і фігур, викривальних засобів сміху. В них віддзеркалено психологію хижацької натури негідників, "капшукових" патріотів, перевертнів, розпусників та іншого нечистоплотного поріддя сильних світу цього, їхніх лакуз і жертв у чиновницькому та простацькому середовищі з позицій народної етики.
Книжка розрахована як на дорослих читачів, так і підлітків-, бо домінують у катренах (віршах з чотирьох рядків) морально-духовне начало, показ та осуд зла і кривди, потворного і грішного в поведінці людей у суспільному, громадському та особистому житті.
Скажімо, це характерно для другого розділу збірки "Мандрагори з Євиного саду" (а їх у книжці — 5), де прямим текстом, що може видатися упередженому неуважному читачеві занадто сексуальним (якщо його не прочитати вдумливо від "А" до "Я"), автор нищівно спопеляє любителів тілесної розбещеності, викликаючи до них огиду. Спочатку іронічно, подеколи з душком натуралізму змальовує їхні пристрасті, спокуси та сороміцькі насолоди. А далі — крок за кроком наближує до плачевних наслідків розпусти, розплати і кари за содомські гріхопадіння, що призводять до душевних і тілесних недуг, сімейних драм і трагедій, інших нещасть із фатальними наслідками. Цим автор виносить словами пророка Єремії моральний вердикт: "Засоромилась вельми ваша мати, почервоніла та, що вас породила" (гл. 50, 12).
У катренах домінує думка, що безстидство спантеличує і зводить на манівці, наголошується на необхідності здорової природи статевих стосунків:
Любов для суки й пса —
Лиш діло еротичне,
А для людей — краса,
Котра до щастя кличе.
("Розважання про кохання")
Автор дошкульними засобами сміху порівнює сексуальну аморальність з владною розбещеністю (який пан — такий клебан). Як, наприклад, у мініатюрі "Демократична проститутка":
ЇЇ мета — повсюдний хайдер,
Що спритниками верховодить...
Блудує теж... Але ж мораль де?
Вона ніяк їй не підходить!
Книжка Юрія Шипа "Фрічки Фіґляра" вчасна й сучасна, бо насичена гострими проблемами сьогодення, пройнята пекучим гнівом проти різнокаліберних негідників, глибоко пройнята християнською мораллю.
Василь Туряниця,
кандидат філологічних наук, доцент УжНУ,
головний редактор газети "Слово вчителя"