Андрій Погорєлов: Добрий господар має планувати роботу на роки

- Добрий господар не живе тільки днем нинішнім. Саме ще кілька років тому постало питання про формування єдиного, чітко виваженого, експертами прорахованого бачення розвитку нашого краю. Усі напрацю-вання зібрано до "Регіональної стратегії розвитку Закарпаття до 2015 року", на основі якої складаються середньострокові прогнози економічного і соціального розвитку, щорічні цільові програми, приймаються управлінські рішення.

Найбільше багатство нашого краю — ліси. Вони вкривають переважну частину Закарпаття, за запасами деревини ми займаємо перше місце в Україні. Більше половини запасів - це цінні породи деревини.

По водозабезпеченості Закарпатська область також серед лідерів в державі, гідроенергетичний потенціал наших річок становить четверту частину цього потенціалу України. На території Закарпаття беруть початок замалим не тисяча рік, річок і потічків, знаходиться 137 природних і штучних водойм. Загальна площа водного басейну області становить 15 тис. га. Проте проблема питного водопостачання існує майже в кожному місті та селищі, й ми мусимо дуже ощадливо ставитися до наших голубих артерій, оберігати їх від засмічення.

— Мало не на кожній сесії обласної ради розглядаються  питання, пов'язані із заповідниками, охороною рослин і тварин. Це теж тому, що у нас із заповідними територіями погано?

— Ні, якраз навпаки, Закарпаття посідає одне з перших у державі місць за багатьма показниками природно-заповідних територій. Але ми продовжуємо працювати над збільшенням заповідних територій до середньоєвропейських параметрів, збереженням, раціональним використанням і відтворенням генофонду рослинного і тваринного світу. Зокрема, нещодавно обласна рада затвердила так звані регіональні Червоні книги рослин і тварин, які нам треба оберігати. А на попередній сесії "путівку в життя" отримав новий лісовий заказник "Темнатик".

— Днями довелося почути, що наш край за станом навколишнього середовища вважається одним з найбезпечніших, але екологічно вразливих регіонів країни. Конкретизуйте, будь ласка, чому?

— Завдяки лісам і чудовій природі Закарпаття справді найчистіша область, але велику тривогу в природоохоронців викликає, насамперед, постійне зростання викидів у повітря від автотранспорту та забруднення води.

Основними забруднювачами вод залишаються водогінно-каналізаційні господарства наших міст і сіл, очисні споруди яких перебувають у незадовільному технічному стані, перевантажені, із зношеним обладнанням, що потребує капітального ремонту та реконструкції. Частка забруднених стічних вод у загальному скиді становить майже 25%. У зношеному і аварійному стані знаходяться 30% систем водовідведення. Значна кількість обладнання каналізаційних очисних споруд (КОС) відпрацювала нормативні терміни експлуатації і потребує заміни.

Зростання кількості об'єктів (цивільного призначення, придорожнього сервісу та рекреації, інших) призвело до збільшення об'ємів зворотних вод, що потребують очистки. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми є встановлення локальних каналізаційних споруд глибокої біологічної очистки стічних вод в неканалізованій місцевості.

Лише 20% водоносних горизонтів підземних вод, що експлуатуються в області, умовно захищені. Всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними. Якість підземної води повністю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту.

— Наступна проблема, очевидно, сміття?

— Розміщення небезпечних відходів у навколишньому середовищі є суттєвим чинником негативного впливу на земельні та інші природні ресурси області та здоров’я людей, а також одним із потенційних джерел забруднення довкілля. Це результат цілого комплексу проблем, пов’язаного з безвідповідальним й безгосподарним поводженням з твердими побутовими відходами та, насамперед, недостатньою екологічною культурою.

Вирішенням проблеми поводження з побутовими відходами є організація централізованого збору сміття у всіх населених пунктах області, поступове зменшення кількості сміттєзвалищ та їх модернізація. Кардинальним шляхом вирішення цієї проблеми є рециклізація, тобто вторинна переробка відходів. Для цього в області створюються умови для залучення інвесторів, які б вклали кошти в будівництво сміттєпереробних підприємств.

— Солотвинський  солерудник, Мужіївський золоторудник, кілька повеней за останні роки, крім економічних і соціальних збитків, завдали і завдають й чималих "ран" природі. Хіба можна такі проблеми вирішити на рівні області?

— Завжди той, хто не хоче попереджати, платить більше. А деякі збитки навіть не можна вимірювати грішми. Ігнорування ризику надзвичайних ситуацій природно-техногенного характеру призводить до неготовності протистояти їх негативним наслідкам, а врешті-решт — до загибелі людей та значних матеріальних збитків, втрат і витрат. Це добре розуміють закарпатці, наші депутати, влада на місцях. Але, на жаль, не все можуть вирішити. Проте постійна громадянська позиція і депутатів, і керівників області не дає й очільникам центральних відомств забувати про проблеми Закарпаття, які, якщо їх не вирішувати, стають загальнодержавними.

Теги: Закарпаття, природні ресурси, Андрій Погорєлов, екологія, охорона, ліс, сміття, вода

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати