Микола час від час часу полюбляв балуватися "травкою". А "підсадив" його на "наркоту" один з приятелів. Якось на ринку в Солотвині Тячівського району молодик придбав у невідомого чоловіка канабіс. Надто вже тягнуло Миколу "розслабитися". Далі у його голові майнула думка: маю кілька зерен, котрі привіз з Росії, чому б їх не висадити?! Ніхто й не здогадається, що там росте. Купляти ні в кого не треба буде, свою "травичку" матиму для споживання...
Отож навесні хлопець посіяв канабіс. До того ж, неподалік річки Шопурки у закинутому сараї знайшов ще й загорнуту в газету зелену речовину, у якій впізнав марихуану. Надлишок зілля вирішив продати. Того дня Микола зустрів свого знайомого Михайла. Той також цікавився "наркотою". Сам Михайло відмовився купити "травку", але запропонував знайти клієнта на "товар". Визначили й ціну: за склянку -- 500 гривень. Далі Михайло зателефонував своєму знайомому Володимирові, запропонувавши придбати канабіс. Той на пропозицію радо погодився. Зустріч призначили ввечері поблизу одного з барів.
Про наркооборудку дізналися працівники Рахівського райвідділу міліції. Щоб затримати зловмисників на гарячому, тодішній начальник райвідділу Андрій Кравчук дав розпорядження підлеглим створити групу з числа досвідчених фахівців. Був розроблений план щодо затримання торговців наркотою, обумовлені всі деталі проведення спецоперації.
Увечері Михайло зателефонував Миколі й повідомив: Володимир вже чекає на нього. Молодик прихопив пакетик з марихуаною й подався на "стрілку". В альтанці бару його зустрів приятель з клієнтом. Після короткої розмови покупець вирішив перевірити якість зілля -- а раптом підсунуть "фуфло"? Хлопці сховалися під транспортним мостом, скрутили дві цигарки й задиміли. Володимир задоволено кивнув головою: добрий товар. Повернувшись у бар, він погодився придбати канабіс і пішов замовити собі пиво. Поки Володимир був біля бар-стійки, Микола поставив пакетик з "травкою" на дерев'яну балку кріплення даху альтанки. Покупець відрахував 500 гривень, попросивши натомість крам. Микола кивнув на балку, де лежала марихуана. Після завершення оборудки молодики сіли випити пиво. Та за кілька хвилин їх оточили люди в цивільному, котрі представилися працівниками міліції. Гроші й наркоту вилучили.
По завершенню слідства справу розглянув Рахівський районний суд. Обираючи міру покарання, Феміда врахувала всі обставини справи та щире каяття підсудних. Тож Миколу засудили на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна та звільнили від основного покарання при умові, якщо протягом двох років він не вчинить нового злочину.
Михайло отримав п’ять років і два місяці ув'язнення з конфіскацією всього належного йому майна. Як пом'якшуючу обставину Феміда врахувала те, що Михайло має на утриманні малу дитину, а також частково визнав свою вину. Обтяжучою обставиною стало те, що молодик скоїв злочин, маючи судимість.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду вирок залишено без змін.