На Закарпатті яйце-райце на Великдень дарують близьким і друзям

Пані Люба 10 років розписує яйця бісером. Напередодні Великодня продає їх на вулицях Мукачевого.
“Минулого року писанки купували краще, -- зітхаючи, розповідає Люба, -- Нині більше цікавляться, за день купують 20-30 сувенірів. Над Великодніми оберегами працюємо усією сім’єю. Чоловік Ігор робить спеціальні заготовки з сосни, йому допомагає 7-річний син Мирослав, а я та 15-річна донька Віра, прикрашаємо писанки бісером, -- жінка виймає з кошика кілька сувенірів. – Ця робота вимагає не аби якого терпіння. Кольори бісеру підбираю так, щоб елементи орнаменту були чіткі. Спочатку роблю розмітку олівцем, тоді наношу пензликом клей на невеличку частину поверхні яйця. Зазвичай починаю роботу з тупого або гострого кінця заготівки. Кожну бісеринку підчіплюю спеціальним тоненьким гачком, викладаю так, щоб не було видно дірочки”.
Орнамент може бути різноманітний: мереживний, рослинний, тваринний, та пані Люба більш полюбляє геометричний. Каже, у ньому закладено потужній код-оберіг. Для розпису бісерною технікою беруть лише матові бусинки, бо з прозорих викладений орнамент, виглядає нечітко.

“Спочатку викладаю лінії орнаменту, потім заповнюю фон. Для фону можна використовувати бісер як темних тонів (темно-червоний, темно-зелений, коричневий), так і світлих. Щоб орнамент був чіткий, рівний, бісер різних тонів повинен бути однаковий за розміром. Насамкінець наклеюю на писанку освячений образок з паперу овальної або круглої форми

“Яйце потрібно освятити, лише потім дарувати, тоді писанка буде надійним оберегом для усієї родини, -- каже протоієрей Мукачівської та Ужгородської православної Єпархії отець Василій Ярема. -- Бісерну техніку розпису писанок використовували здавна. У недільній школі ми також навчаємо дітей робити писанки з бісеру. Та якщо його придбати не по кишені, можна викласти яйце-райце кольоровим пшоном. Та головне не матеріали, а помисли з якими сідаєш за роботу. Найбільшу силу мають писанки, які зроблені з молитвою”.

Майстриня демонструє бездоганну роботу. Акуратні писанки у ріці жінки аж виблискують на сонці. Пройти повз такі гарні сувеніри й не придбати бодай малесеньке яєчко та ще й напередодні Великодня важко.

“Пані скільки коштують ваші писанки?” – запитує кремезний чоловік середнього віку.

“Найбільше яйце-райце -- 150 грн., дешевше не віддам, над ним працюю 2-3 дні, а скільки бісеру сюди пішло, -- жінка виймає з кошика писанки. – А це, голубеньке, трішки менше – 120, є й сувеніри за 70 грн., а маленькі писаночки беріть за 20”.
Пан з хвилину вибирає, купує одразу сім писанок.

“Криза кризою, а звичаї на Великдень ніхто не відмінить, -- каже чоловік. -- Одну писанку придбав як оберіг для офісу, дві – батькам, решту – подарую друзям. Кожна писанка -- шедевр, це ж ручна робота, за кордоном за таке яєчко заплатив би цю суму у євро. А ми ще не навчилися гідно оцінювати свою працю”.

Теги: Мукачево, Ужгород, яйце, Великдень

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати