В оглядовій доповіді авторами було відзначено, що важливу роль в становленні Карпатської України зіграв Августин Волошин, який був обраний першим президентом. Відомо, що Августин Волошин народився в економічно бідному, але мальовничому селі Келечені. Мабуть, це і відбилося на його ставленні до природи. Свідченням цього є запис у книзі відгуків Брненського лісового факультету Інституту землеробства, в якому споруджений єдиний у світі пам’ятник Дереву. На пам’ятнику, зокрема, зображена алегорія води, як свідчення того, яку величезну роль відіграють в лісових екосистемах деревні породи для збереження ґрунту і водорегулювання. Ще у 1937 році після відвідання арборетуму, в якому споруджений памятник, А. Волошин записав у пам’ятній книзі: “Дерево есть багатство и краса нашого краю Подкарпатськоъ Руси”. Очевидно Августин Волошин цим записом хотів підкреслити, яку величезну роль відіграє ліс в горах Закарпаття.
Саме проблемі лісу присвячено статтю професора В.І. Комендаря і наукового співробітника Гринь, яку включено до ювілейного збірника. Назва її "Поклони різним богам". Зміст її присвячений найбільшому багатству нашої області – лісам. Зокрема, вказано на роль гірських лісів у Карпатах. Треба зазначити, що ліс відіграє не тільки важливу економічну, але й не менш важливу захисну функцію. Автори підготували схему, яку намалював художник Василь Глагола. На ній зображено механізм водорегулювання атмосферних опадів лісовими екосистемами. Існує неправильне уявлення, ніби ліс тільки затримує вологу листям і хвоєю крони. В дійсності це так, але на це припадає лише 20-30%, а більш як 70% проникає під полог лісу. Величезну роль відіграє мертва підстилка – це листковий опад і відмерлі рослини, який займає 5-7 см. Саме цей мертвий покрив всмоктує, як гігантська губка, всю вологу з надземної частини в ґрунт. В цьому можна переконатися, якщо побувати в лісі під час зливи.
За останні десятиліття, як зазначають автори статті, проводяться надмірні рубки лісів без дотримання правил рубок в горах. Вони мали на увазі суцільні і концентричні рубки, які позбавляють масиви деревостою. Це призвело до появи селевих потоків і катастрофічних повеней (у 1998, 2001 і 2008 роках). Отже, впродовж 10 років було аж 3 катастрофічні повені. Якби рубки лісів проводилися згідно з правилами, то в нас не було б селевих потоків, ліс міг би "справлятися" з великою кількістю води після ливневих дощів. Свідченням цього є приклад, наведений у статті. Згідно із спостереженнями авторів, катастрофічні повені 1998, 2001 і 2008 рр. майже цілком не позначилися на пралісових ділянках Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника площею 10 тис. га, на яких не проводилися рубки.
Отже, ми бачимо, що лісові екосистеми на відмінно виконали свої захисні функції – без селевих потоків. Висновок напрошується сам собою: в Карпатах нарешті треба звернути основну увагу на проведення рубок головного користування згідно з правилами, які розробили карпатські лісівники-дослідники. Потрібно проводити рубки вузькими лісосіками, відновити штучно знижену верхню межу приполонинських лісів до природних меж згідно з рекомендаціями, розробленими на основі досліджень професорів В.І. Комендаря і С.С. Фодора на полонині Рівній. Слід зробити реструктуризацію Державного Комітету лісового господарства у два міністерства: 1) міністерство лісового господарства, яке садить, доглядає і охороняє ліс, і 2)міністерство лісової промисловості, яке експлуатує і переробляє деревину на товари. Важливу роль у дотриманні правил рубок лісів і його відновлення могла б здійснити незалежна державна інспекція лісів на зразок тієї, яка була за радянської влади і чехословацького режиму.
Друга стаття присвячена вивченню флори Чорної гори. Написана вона аспірантом Борисенко В. Ця гора є ботанічним заказником Карпатського біосферного заповідника. Розташована вона в околицях міста Виноградова. Відносна невисока Чорна гора 565 м над м – одна з найбільш цікавих у флористичному і фітоценотичному відношеннях вершина Вигорлат – Гутинського вулканічного хребта. Особливо цікаві локалітети остепнених і скельних фітоценозів на крутих південних схилах. Тут зростають рідкісні для Карпат півники угорські і німецькі, гість із степу – ковила прегарна, мігрант із середземномор’я – ясен білоцвітий, дуб далешампі, дуб бургундський, на сусідній Юліївській горі.
Також до наукового збірника було подано статтю студентки К.А. Воткальчук Присвячена вона вивченню рослинного покриву гори Анталовецька поляна. Розташована вона в околицях села Кам’яниця на висоті 968 м над рівнем моря і є складовою частиною Вигорлат – Гутинського вулканічного хребта. Крім того, що вона є надзвичайно багата за флористичним складом, також унікальна у геоморфологічному відношенні, тому що являє собою кратер згаслого вулкану, на вершині якого є лука. Ми припускаємо, що ці луки є первісними, оскільки немає слідів представників лісу. Очевидно, це пов’язано із фізичними і хімічними властивостями ґрунту або з іншими факторами, які зараз досліджуються.