Поезії нової збірки "Притулок простору" - десятої за загальним рахунком - продовжують наскрізні мотиви попередніх: Людина — Природа — Час, віддзеркалених "у днів нетривкій амальгамі".
Потроху забуваю мову лісу,
машинну мову
так і не збагну,
зате об'яви хмар
знайомі, як буквар,
лиш варто загубити парасольку.
Один із розділів збірки - нові переклади поезій сучасної польської поетеси Маріанни Ольшевської.