На Закарпатті відбулося освячення нових дзвонів на дзвіниці Михайлівського чоловічого монастиря в Грушеві (ФОТО)

Рано вранці прибулого Архіпастиря біля центральних дверей храму зустрів намісник обителі архімандрит Стратоник (Легач), братія і прихожани монастиря. Після полунощниці, акафісту Страстям Христовим і постових часів з ізобразительними, владика Марк відслужив Літургію Передосвячених Дарів. Йому співслужили секретар єпархії архімандрит Алексій (Бринчак), намісник монастиря архімандрит Стратонік (Легач), намісник Свято-Георгіївського монастиря архімандрит Пахомій (Галац), братія обителі в священному сані. Багато прихожан цього дня прийняли Святі Таїнства Тіла і Крові Христових з рук Правлячого єпископа. Після літургії Владика Марк звернувся до присутніх з повчальним словом і вручив грамоти благодійникам.

Але дійсним приводом для урочистої архієрейської служби цього дня стала подія освячення нових дзвонів на монастирській дзвіниці. Піднявшись на дзвіницю, архієпископ Марк зробив "Чин освящения кампана, си есть колокола или звона", окропив нові дзвони святою водою і перший кілька разів ударив в найбільший дзвін, поклавши початок святковому дзвону на честь радісної події.

Освячення нових дзвонів - черговий крок у відродженні древнього монастиря. По деяких версіях, історія Грушівського монастиря почалася в X столітті. У 1241 році був зруйнований татарами, але зміг відновитися і стати справді впливовим центром церковного життя на Закарпатті. Свідоцтвом цього стало "ставропігіальне право" монастиря, яке дарувалося йому Грамотою Константинопольського Патріарха Антонія, і згідно якому монастир підкорявся безпосередньо Візантійському Патріархові і його Намісник мав право над русинами і волохами, які жили в Марамороші і Угочі (сучасна територія Хустського та Віноградівського районів і частини Румунії). Ставропігія проіснувала до 1556 року, коли була ліквідована рішенням Семигородського князя Григорія Баторі. У 16-17 стт. при монастирі діяли народна і богословська школи, друкарня. Але в кінці 17 ст. історія Грушівського монастиря обривається і знову починається в 2004 р. як жіноча обитель, а в 2006 р., відновлюючи історичну правду, монастир стає чоловічим. Під керівництвом архімандрита Стратоніка (Легач) в обителі зроблено чимало: побудований храм та монастирські споруди. Сьогодні настав день, коли монастир не лише видніється своєю красою серед буденного життя, але також став чутний його голос, озвучений новоосвяченними дзвонами.
"Церковний дзвін підноситься з дзвіниці звістити всім про велику хвилину, аби людина, де б вона в цей час не знаходилася - чи на шляху, чи в дорозі, чи обробляє землю полів своїх, чи сидить в будинку своєму, або зайнята іншою справою, або тужить на одрі хвороби… - словом, де б вона не була, аби вона могла звідусіль вознести молитву і від себе в цю страшну хвилину. Всі падають ниць у присутності Тіла і Крові Господньою, молячись до Господа словами розбійника: "Згадай мене, Господи, в Царстві Твоїм", - так писав про дзвін письменник Н.В. Гоголь. У колишні часи кожна людина, де б вона не знаходилася, почувши звук церковного дзвону, знімала шапку і хрестилася, закликаючи благодать Божу та дякуючи за неї. Звідки ж таке благоговіння віруючого серця перед церковним дзвоном? У "Чині благословення кампана, сі єсть колокола або дзвону" ясно говориться про освячуючу дію дзвону: "О єже благословити кампан сей в славу Святого Імені Свого небесним Своїм благословенням, Господу помолимся". У псалмах і паремії, що читаються під час освячення дзвону нагадується про священний звук тимпанів, гусел і труб, про те, що Голос Господній править всім життям світу. І після освячення голос дзвону вже не порожній, він стає як би Голосом Божим, голосом Церкви. Тому церковний дзвін і утішає, і збуджує до молитви, припиняє бурі і громи, освячує повітря, проганяє демонів, що мешкають в повітрі.

Сьогодні знову, після десятиліть безбожного запустіння, відроджуються святі обителі і парафії, зводяться прекрасні храми, а при них з'являються дзвіниці з дзвонами, які знову співають гімн Богові.

Теги: дзвін, освячення, монастир, Грушево

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати