78,8 % громадян Перечинського, Великоберезнянського та Берегівського районів при опитуванні засвідчили, що самі пропонували «подарунки» за пришвидшення справ. Тоді як про вимагання хабарів повідомили 16,2 % опитаних (йшлося про суми від 100 гривень до 3-4 тис. грн.). «Люди вважають за звичайну справу запропонувати гроші чи інші матеріальні блага за отримання послуги чи його пришвидшення, хоча законодавством це передбачено безкоштовно та у строго визначені строки», — зауважила виконавчий директор благодійного фонду „Центр громадських ініціатив” Елеонора Вишняк. Саме ця організація (створена ще у 1997 році) здійснювала проект, що був спрямований на сприяння зниженню рівня корупції на території Перечинського, Великоберезнянського та Берегівського районів. У результаті майже шість тисяч громадян цих районів змогли отримати інформацію щодо своїх прав у сфері протидії корупції.
347 осіб, які скористалися послугами антикорупційної громадської приймальні за останні 6 місяців (серпень 2008 - лютий 2009) найчастіше скаржилися на прояви корупції у нотаріальній сфері, військовому комісаріаті, недержавних структурах, а також у сфері охорони здоров’я, освіти, житлово-комунальній службі, дозвільних структурах.
Мережа з 15 аналогічних громадських приймалень працювала у 8 регіонах України. До слова, саме перечинська приймальня була базовою, координувала роботу мережі, а її напрацювання планують запровадити в інших областях. Йдеться про досвід об’єднання ресурсів та зусиль органів влади, приватних нотаріусів та громадської організації. Разом їхні представники виїздили двічі на місяць до сіл для надання консультативної та правової допомоги жителям. Наприклад, приватний нотаріус допомагав оформлювати документи, юрист — у разі потреби готувати позовну заяву до суду, – розповів голова Центру громадських ініціатив Андрій Вишняк. Мешканці найчастіше скаржилися на проблеми при оформленні спадщини. У рамках проекту було видано посібник, де фахівці детально описали процедуру оформлення спадкового права.
Громадяни, які зверталися до антикорупційних приймалень, неодноразово свідчили, що чиновники «затягують» розгляд справ та «футболять» їх від кабінету до кабінету. Проект має приклади конкретної допомоги у кількох реальних справах. Наприклад, в лікарні одного з районів було проведено службове розслідування і керівництво пообіцяло, що надалі від пацієнтів припинять незаконно вимагати оплату УЗІ-діагностики.
Ще одне опитування у рамках проекту стосувалося необхідності декларування держслужбовцями своїх доходів та видатків. Про необхідність такої практики, звичної для багатьох розвинених країн, питали у самих чиновників та у пересічних громадян. Лише 13,3 % осіб, які представляють державу, висловили готовність одразу продемонструвати свої доходи і витрати. Натомість ¼ опитаних узагалі не знали про існування такої практики. Своєю чергою у країнах Європи вона сприяє більшій довірі громадян до влади.
Важливим кроком у реалізації проекту було питання розробки та обговорення у громадах «Етичного кодексу для осіб, що виконують функції держави». Такий «Етичний кодекс» має стати зведенням цінностей та принципів, якими керуються службовці у своїй діяльності. З цією метою було створено робочі групи у районах реалізації проекту. Напрацьований проект «Етичного кодексу» направлено на розгляд органам місцевого самоврядування.
Україна сьогодні посідає 134 місце серед 180 країн за рівнем корупції (у 2007 році Україна — 118 місце)
Реалізація проекту „Корупція –це зло, бережімось його!” стала можливою завдяки допомозі наданій американським народом через Агентство США з Міжнародного розвитку (USAID), Корпорацією Виклики Тисячоліття (МСС) та Менеджмент Сістемс Інтернешнл (MSI) в рамках загальнонаціонального проекту „Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні „ Гідна Україна”.
У результаті реалізації проекту на території Перечинського, Берегівського та В.Березнянського районів було проведено близько 30 інформаційно-просвітницьких заходів, у яких прийняло участь майже 1 000 осіб: лідери територіальних громад, представники громадських організацій, органів місцевого самоврядування та структур виконавчої влади; підготовано та видрукувано чотири видання загальним тиражем – 5 000 екземплярів.