Що вам сниться, ялини в центрі Європи?

 Географічну широту й довготу точки, яку було визнано центром Європи, понад століття тому визначили вчені Віденської цісарсько-королівської академії наук Австро-Угорської імперії. Те саме, по суті, підтверджують і два інші пам'ятні знаки, встановлені за часів Радянського Союзу і в перші роки української незалежності. Поруч з ними яскраві щити з інформацією про географічний центр Європи, про Україну та Карпати, про флору та фауну краю. Трохи далі облаштовано місця відпочинку.

Напившись води з джерела, вирушаємо до "гуцульського Парижа" - так називали Рахів перед Другою світовою війною. Місто над Тисою, у долонях Карпатських гір. Куди не глянеш - ліс і ліс. Зелене багатство перебуває в користуванні Рахівського лісгоспу, лісовий фонд розташований на схилах Чорногори, Гуцульських Альп і Свидовецьких гір, у долинах рік Чорна та Біла Тиса. Із загальної площі підприємства в 41,4 тисячі гектарів майже 39 тисяч вкриті лісом. Переважно насадження належать до І групи, тобто охоронні - на високогір'ях та крутосхилах, вздовж потоків і річок, навколо населених пунктів, а ще заказники, заповідники.

Відповідно до науково обгрунтованих нормативів тут дозволено вести річні рубки головного користування у межах 55,5 тисячі кубометрів. Багато це чи мало? Для порівняння наведемо одну цифру: в середині 50-х років минулого століття рубали 550-600 тисяч кубометрів. Удесятеро більше! Гори вкриті ялиновими та буковими лісами з домішками ялиці білої, клена-явора, ясена звичайного, в'яза, вільхи та інших деревно-чагарникових порід. Середній запас деревини на 1 га - приблизно 420 кубометрів, окремі деревостани ялини мають і по 900 - 950 кубометрів.

Для збереження та вивчення унікальних гірських природних комплексів, рослинного й тваринного світу 11 відсотків території віднесено до природно-заповідного фонду. Особливою гордістю горян є праліси, розташовані переважно в приполонинній зоні, їм уже від 150 до 200 років. Площу цих лісів не порівняти з тією, що в Карпатському біосферному заповіднику, але навіть найменші ділянки безцінні в науковому, пізнавальному, лісівничому напрямі. Їхня багатофункціональна роль - то прообраз природних масивів, які мали б вкривати Карпати, взірець для створення нових лісів.

- У повсякденній діяльності, - каже директор лісгоспу, кандидат сільськогосподарських наук Володимир Приступа, - ми неухильно тримаємо курс на безперервне, невиснажливе лісокористування, тим самим дотримуємось основного принципу сталого розвитку щодо збереження ресурсів, використання екологічного потенціалу лісів. Головне завдання вбачаємо у відтворенні корінних біологічно стійких деревостанів з високими грунтозахисними, водорегулюючими властивостями. Для цього щороку заготовляємо приблизно півтонни доброякісного насіння. Маємо 11 плюсових дерев (тобто таких, які мають найкращі генетичні властивості), десятки гектарів лісонасіннєвих ділянок і плантацій. У розсадниках вирощуємо до мільйона штук саджанців і сіянців. Ліс садимо щороку в середньому на площі 150 гектарів. Додайте сюди ще природне поновлення на 50-60-ти гектарах...

Минулої весни, крім планових посадок, діставалися з сіянцями високо в гори, аж під самі хмари - на ділянки, що безпосередньо межують з альпійськими луками, що лежать вище приполонинних лісів. Це були так звані землі запасу району (140 га), які прийняли до лісового фонду. Замість ріденького соснового криволісся нині там ростуть сосна гірська, ялівець, вільха зелена - вони виконуватимуть виключно водорегулюючу і захисну функції. Восени після обстеження культури доповнили.

У краї з 2003 р. впроваджується експериментальний швейцарський проект "FORZA". Обрано два лісгоспи - гірський Рахівський та більш низинний Хустський. Обидва господарства отримали статус дослідних, що дало змогу проекту запроваджувати принципи сталого і багатофункціонального ведення лісового господарства, нові економічні підходи, активно залучати громадськість. Міжнародна незалежна група фахівців провела сертифікацію лісів і видала відповідний документ. На багатьох дослідних ділянках уже здійснюють практичні кроки з упровадження швейцарського досвіду сталого ведення лісового господарства, наближеного до природного.

Що означає "наближеного до природного"? Просимо розповісти головного лісничого Андрія Угрина.
- Метою такого господарювання, - пояснює він, - є переформування одновікових однорідних лісів на різновікові з великою кількістю порід дерев. Маємо поступово відмовлятися від суцільних рубок на значних площах, тоді ліси зможуть виконувати свої екологічні, економічні, соціальні функції безперервно. При догляді за насадженнями просто треба вміло імітувати саму природу. А суцільна рубка - то своєрідна імітація вітровалу, то ніщо інше, як шок для природи. У Щаульському лісництві на ділянках площею 5 га у 2005 р. провели вибіркові рубки переформування. Деревину трелювали кіньми, доставляли в долини повітряно-трелювальною установкою. Головна ідея таких рубок - не допускати повного оголення лісу. Його вирубуємо не гектарами, а куртинами, ділянки зрубів залишаємо для природного поновлення корінних порід. З наступною рубкою сюди прийдемо через 5-10 років. Отже, впродовж десятиліть формуватиметься бажане насадження - різновікове, різнопорідне. Вибіркові рубки екологічніші, вони вписуються в наше лісове господарство. У Карпатах місцями здійснювалися аналогічні рубки - рівномірно-поступові, рівномірно-вибіркові... Обов'язкова вимога - створення умов для появи та розвитку підросту, тобто для самовідновлення лісу.

У 2006 р. в лісництві заклали 32 експериментальні ділянки. Підрахували підріст, описали трав'яний покрив, грунтовий профіль тощо. Рубки - теж лише вибіркові, поновлення - природне. Проводитимуть тривалі спостереження, постійний моніторинг. З 2006 р., власне, розпочався другий етап проекту. Як і під час першого, до реалізації залучаються місцеві громади, екологічні організації, підприємці. Адже це не просто лісогосподарський проект - швейцарці називають його програмою поліпшення життєвого рівня горян. Оскільки ним передбачено також економічні та соціальні напрямки, він викликав неабияке зацікавлення серед населення. До лісівників звертається дедалі більше рахівців, яким небайдуже своє місто чи село, пропонують свої ідеї, шукають шляхи заробітку з власних ресурсів, а не десь за кордоном.
Поштовх до ініціативи дало облаштування Закарпатського туристичного шляху: місцеві жителі впорядковують власні садиби, чекають напливу "зелених" туристів. Працівники лісгоспу взяли активну участь у маркуванні й облаштуванні міжнародних туристичних маршрутів на території дослідного господарства від гори Близниці до села Кваси, а потім разом з науковцями Карпатського біосферного заповідника - від гори Говерли через Чорногірський масив до гори Піп Іван-Мараморошський.
Які ж перспективи подальшої співпраці із швейцарською фундацією в рамках проекту "FORZA"? Як зауважив директор лісгоспу Володимир Приступа, буде продовжено планування багатофункціонального ведення лісового господарства на пілотних територіях, здійснюватиметься наближене до природного господарювання, розвиватиметься ринок лісопродуктів, активніше залучатимуться до ведення лісового господарства сільські громади.

... Нелегкі умови для господарювання в центрі Європи і взимку, і влітку: метеорологи стверджують, що в Рахівському районі буває найбільше в Україні гроз. Однак горянам із "гуцульського Парижа" до того не звикати. Вони працюють, не покладаючи рук, оскільки впевнені: Карпати зеленітимуть вічно.

Теги: Закарпаття, єКарпати, ялини, Європа

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати