Звертаючись до присутніх, голова облдержадміністрації Олег Гаваші подякував їм за героїзм, мужність і самовідданість і коротко інформував про діяльність обласної влади, яка старається йти назустріч ветеранам, допомагає у придбанні путівок, надає матеріальну допомогу тощо.
Ветерани зі свого боку згадували ті нелегкі часи, які випали на долю їхнього покоління. Більше як півсотні закарпатських матерів не дочекалися своїх синів із тієї війни, понад 60 молодих воїнів повернулося інвалідами, ще 200 – через рани не дожили до нинішнього дня.
Відтак представники влади разом із ветеранами попрямували до пам’ятника Скорботній матері на Православній набережній в Ужгороді, аби вшанувати учасників бойових дій, що воювали на території інших держав, та відзначити 20-ту річницю виведення радянських військ з Афганістану.
Відкриваючи мітинг-реквієм, заступник голови облради Михайло Мартин зазначив, що сьогодні за традицією, напередодні великого свята – Стрітеня, ми зібралися на цьому майдані, щоб потиснути один одному руку, обнятися по-братськи, згадати добрим словом, уклонитися пам’яті ваших однополчан, які загинули на полі бою, і тих, котрим давні рани не дали змоги дожити до сивин.
Ми тут, по-справжньому, як єдина родина! Адже всі прийшли сюди за покликом серця, за велінням своєї совісті.
Далі Михайло Михайлович від імені обласної ради, обласної державної адміністрації, депутатів усіх рівнів місцевих рад сердечно привітав присутніх ветеранів та їхні родини на цьому святковому і водночас скорботному зібранні.
Святковому, бо, слава Богу, серед нас – живі-здорові воїни-афганці, які з честю і гідністю подолали труднощі, що випали на їхні молоді судьби.
Скорботному, бо, навіть, всемогутній час, не може загоїти біль матерів, батьків, дружин і дітей, котрі не дочекалися додому своїх найдорожчих – синів, чоловіків, годувальників.
Отут, на цьому майдані, – наголосив промовець, – на мармуровій плиті викарбувані імена краян, котрі загинули на полі бою. Це були прекрасні, сильні духом особистості. Вони любили життя. Мріяли про щасливе майбутнє. Сьогодні згадаємо всіх і кожного. Низько вклонимося, їх світлій пам’яті.
Слова „Ніхто не забутий і ніщо не забуте!“ не втрачають свого глибинного змісту. Виросли діти, піднімається покоління онуків. Наша пам’ять і вшанування воїнів-афганців, ветеранів бойових дій на територіях інших країн передається від роду до роду, від серця до серця. Підтвердженням цього є і те, що 20-річчя виведення радянських військ із Афганістану відзначається воістину на всенародному рівні. У містах і селах Закарпаття, як по всій Україні, у ці дні проходили такі ж зібрання. У школах, родинах добрим словом згадували полеглих і від усього серця щиро вшановували ветеранів. Молоде покоління бере приклад з них, на них рівняються. Адже вони, пройшовши надзвичайно тяжкі і складні випробування, зазнавши біль непоправних втрат, знайшли в собі мужність жити і трудитись, розбудовувати незалежну Україну, ростити дітей, творити майбутнє. За себе і за своїх полеглих побратимів.
За вашу вірність, – підкреслив заступник голови облради, – ратному побратимству, принциповій громадянській позиції, активну участь у житті суспільства, люди вірять і довіряють вам. Серед вас – чимало громадських діячів, депутатів місцевих рад, виробничників, підприємців, спеціалістів. Щире спасибі за ваш самовідданий труд в ім’я зміцнення України, розквіту Закарпаття.
Ми знаємо, що людям, які пройшли бойовими шляхами, нелегко дається кожен день, кожен рік. Саме тому обласна влада прагне сповна підтримати, допомогти, сприяти кожному ветерану, сім’ям воїнам-афганців у цей нелегкий час – і матеріально, і морально. З цією метою депутати обласної ради ухвалили відповідну цільову програму конкретних дій. І хоч визначені завдання за теперішніх обставин реалізувати непросто, обласна рада, обласна державна адміністрація, місцеві владні структури докладають всіх зусиль, щоб виконати їх якнайповніше.
У ці хвилини, – акцентував виступаючий, – коли по-особливому глибоко замислюємось на прожитим, пережитим, думаємо про майбутнє, подякуймо Всевишньому, що дарував нам незалежну Українську державу і ніхто не посилає наших синів на смерть заради чиїхось інтересів.
Тож, як громадяни соборної і незалежної України згуртуймо свої ряди, щоб долю нашої країни, Закарпаття, кожної родини нікому більше не окропила кров наших співвітчизників, краян, пролита на таких війнах.
На завершення свого виступу Михайло Мартин від усього серця побажав міцного воїнам-афганцям, ветеранам та всім присутнім краянам, родинного благополуччя, оптимізму, щасливого звершення всіх задумів і мрій!
Нехай могутня сила Господнього Стрітеня, – казав він, – надасть вам наснаги на многая і благая літ! Щоб ваші труди були на щастя і радість ваших родин, на славу Закарпаття, на благо нашої незалежної держави!
Після мітингу –реквієм в обласній філармонії відбувся святковий концерт.
До речі, відповідно до Указу Президента України (№ 74/2009) „Про відзначення державними нагородами України“ за вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов’язку, вирішення питань соціального захисту та реабілітації ветеранів війни, патріотичне виховання молоді та з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і Дня захисника Вітчизни відзначено і ряд закарпатців. Серед них – орденом «За заслуги» III ступеня нагороджено голову обласної спілки підтримки інвалідів війни, сімей загиблих в Афганістані та воєнних конфліктів в іноземних державах Адама Удода; орденом Богдана Хмельницького III ступеня – заступника голови правління обласної спілки ветеранів війни Олега Сосновського; орденом «За мужність» III ступеня – голову правління Перечинського районного осередку обласної спілки ветеранів війни Володимира Коцура.