Підпунктом «б» статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» членів особистих селянських господарств віднесено до категорій зайнятого населення без будь-яких додаткових вимог.
У разі, якщо особа, яка є членом особистого селянського господарства, припинила трудові відносини (про що є запис у трудовій книжці) та звертається до центру зайнятості, то така особа не може бути зареєстрована як безробітна, оскільки робота в особистому селянському господарстві для неї є основною. Аналогічні дії служби зайнятості по відношенню до громадян, які були зайняті іншими видами діяльності.
Передбачено, що у разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств.
Колишні члени особистих селянських господарств можуть реєструватися як шукачі роботи та визнаватися в подальшому безробітними лише за умови пред'явлення ними довідки сільської, селищної чи міської рад про припинення такої діяльності чи вихід із складу членів особистих селянських господарств.
Видача цих довідок в сільських, селищних, міських радах здійснюється згідно записів, які зазначені у «Погосподарській книзі на 2006-2010 роки». Довідка видається у довільній формі.
Керівники центрів зайнятості повинні здійснити 100%-ву перевірку виданих довідок на відповідність записам у «Погосподарській книзі».
Центри зайнятості не мають права знімати з обліку тих членів особистих селянських господарств, які були зареєстровані як безробітні до 12.01.2009 року включно та припиняти їм виплату допомоги по безробіттю, оскільки цей Закон не має зворотної дії у часі.
Сергій Лозовий, заступник директора Ужгородського районного центру зайнятості