Закарпаття: Кредитна лихоманка “агукнулася” під час кризи

Останнім часом теленовини, Інтернет і преса дружно виливають на голови українців фінансові страшилки про масові повернення ключів від квартир та автівок, узятих у кредит, за які люди в нинішніх умовах просто не можуть розрахуватися, або ж, як варіант, їх відбирання банками через суд.

Закарпаття: Кредитна лихоманка “агукнулася” під час кризи

Уже й Ужгородом стали гуляти чутки про жінку, котра не могла сплатити кредит, залишилася без даху над головою і в підсумку спробувала звести рахунки з життям. У дійсності, як повідомили в міліції, причини такого кроку — в несправедливому, на думку потерпілої, розподілі майна після розлучення, тож фінустанови тут ні до чого. Однак і без цього тема явно болюча, адже мало не кожна ужгородська родина пов’язала себе позиками, які в період економічної кризи стали тяжкими кайданами.

Чи йдуть назустріч клієнтам у скрутній ситуації розташовані в нашому місті банки, ми вирішили поцікавитися безпосередньо в них. І з’ясувалося, що не такий чорт страшний, як його малюють: якщо ви справді хочете розквитатися з боргом, та через тимчасові проблеми не можете, до цього у більшості закладів поставляться з розумінням і допоможуть знайти вихід.

Фахівці переконують: рано чи пізно це мало статися. Різке збільшення обсягів кредитів в Україні (за 5 років — у 50 разів), котрі банки щедро видавали направо і наліво, не надто прискіпливо цікавлячись платоспроможністю клієнтів, а ті, у свою чергу, брали, не переймаючись, чим платитимуть у разі найменшого схуднення сімейного бюджету, не могло не спровокувати кризу банківської системи. Проблемні позики, за нещодавно оприлюдненою в “Дзеркалі тижня” інформацією, сягнули майже 10 відсотків, система не витримала, і тепер маємо те, що маємо: заборону на дострокове зняття депозитів, іноді — проблеми з їх видачею навіть коли “час розплати настав”, різке обмеження кредитування і його здорожчання, що заморозило чимало галузей економіки, непрозоре рефінансування банків та купу інших неприємностей. Вийти з цього з найменшими втратами реально тільки знайшовши компроміс між інтересами кредитора і позичальника. Нацбанк, як нам пояснили у прес-службі його Закарпатського регіонального відділення, регулювати такі процеси наразі не вповноважений, але запевнили: комерційні банки самі не зацікавлені у доведенні справи до суду і мають напрацьовані методи пом’якшення кризових явищ. Отож, озброївшись найновішим бізнес-довідником із телефонами цих закладів, ми взялися обдзвонювати їх із запитанням: “Чи йдете ви назустріч клієнтам, котрі з поважних причин не можуть вчасно погашати кредит, а якщо так, то як саме?”

У “Брокбізнесбанку” відповіли: таким позичальникам пропонують написати заяву про відстрочку погашення кредиту на півроку, при цьому процентну ставку не міняють. Більше того, якщо йдеться про валютний кре-дит, можлива його конвертація у гривневий за дуже вигідним курсом (частина — по 6,45, 10% — по 6,95 грн. за долар), але тільки за умови, що погашається відразу більше половини всієї суми. Отож до відчуження заставлених квартир і машин тут за період кризи не доходило.

В “Експрес-банку” взагалі проблем із поверненням позик не виникає, оскільки обслуговує він виключно залізничників і необхідні суми для погашення кредитів стягує безпосередньо з їхніх зарплат.

В “Індекс-Банку” підкреслили: у них — індивідуальний підхід до клієнтів, і якщо отримають заяву від котрогось із них, де аргументовано доведено виникнення тимчасових фінансових труднощів, — знайдуть спосіб зарадити, наприклад, шляхом перегляду кредиту, збільшення його терміну. А от інформацією щодо можливої реалізації заставного майна тут ділитися не захотіли: вона, мовляв, конфіденційна.

У банку “Надра” теж із розумінням ставляться до проблем позичальників, а як запропонують їх вирішувати — залежить від кредитної історії людини та виду кредиту. Можливі такі варіанти: пролонгація кредитного договору; відстрочка на 3—6 місяців із щомісячним погашенням тільки відсотків; списання пені і штрафів, якщо була поважна причина для невчасної сплати; заміна стандартного графіка погашення на ануїтетний або навпаки, як зручніше клієну; перевидача іншого кредиту на прийнятних умовах (за рахунок цього попередній, звичайно, закривається).

“Плюс-банк” готовий до відстрочення кредиту на півроку. Іпотекою він узагалі не займається, тому з нерухомістю клопотів завідомо не має, та й автомобілі за борги відбирати, слава Богу, не доводилося.

“Правекс-Банк” розглядає заяви про відстрочку і надає її на 3 місяці, але тільки на сплату відсотків, а тіло кредиту доведеться погашати.

“Прокредит банк” кредитує тільки малий та середній бізнес і для різних його видів має гнучкі програми, але детально їх в Ужгороді коментувати для преси не можуть — це компетенція центрального офісу.

У “РайффайзенБанк Аваль” є різні способи полегшити долю клієнта, котрий потрапив у тимчасову скруту, хоча й не по всіх видах кредиту. Якщо йдеться про валютні позики, то іпотечний кредит можна реструктуризувати, автомобільний — максимально пролонгувати. Розмір місячного внеску при цьому часом зменшується удвічі. Іноді, якщо людина переконає, що в неї дійсно критична ситуація, банк іде навіть на зниження відсоткової ставки на 3—6%. А ще з 6 лютого тут готові надавати для валютних іпотек кредитні канікули на цілий рік. Відповідно при такому широкому асортименті поступок реалізовувати заставне майно в період кризи не доводилося.

Звісно, це не всі банки, офіси яких є в Ужгороді: до деяких просто не можна було додзвонитися, в деяких після численних переключень компетентний у поставлених питаннях працівник не виявлявся на місці (проте навіть у таких випадках слід відзначити ввічливість персоналу при спілкуванні — “совкова” сфера послуг таки залишилася в минулому). Утім, зібраної інформації достатньо, щоб переконатися: переважна більшість фінансових установ готова йти на поступки клієнтам, отож останнім, замість одразу віддавати ключі або просто ігнорувати виплати у випадку фінансових ускладнень, варто йти в банк і домовлятися, шукати виходу з ситуації. Зрештою, жодна зі сторін не зацікавлена в доведенні справи до суду (а він — справа клопітна, досить забюрократизована і може тягнутися навіть рік) із подальшою реалізацією заставного майна. Бо в такому випадку громадянин залишиться без квартири чи машини і добре, якщо зможе за їх рахунок покрити весь борг, а банк — як мінімум без прибутків. Адже не секрет, що в умовах, коли нові кредити практично недоступні, купувати все це нікому навіть за різкого обвалу цін. Отже, найкращий варіант — компроміс. І недаремно фахівці стверджують, що через чистилище кризи пройдуть тільки найбільш сильні, розумні, сміливі та нежадібні банки.

P.S. Принагідно ми розпитували банкірів, як вони ставляться до ідеї перерахунку валютних кредитів у гривневі за курсом, який був на момент отримання кредиту. Нагадаємо, що минулого тижня на сесії міськради ідею звернутися до Нацбанку з такою пропозицією від фракції Партії регіонів висловив Юрій Беляков, і зараз відповідне звернення депутати готують. Варіантів відповідей працівників фінустанов було три: а) таке рішення запізніле, це треба було робити на самому початку розвитку економічної кризи, коли банки ще мали достатній запас міцності, щоб “перетравити” такі втрати; б) за старим курсом можна б перерахувати саме тіло кредиту, а відсотки хай би йшли за поточним; в) це нереально, бо банк витрачає власні ресурси за нинішнім курсом, хіба що Нацбанк відшкодує різницю.

А між тим ще на початку грудня минулого року подібний проект щодо конвертації валютних вкладів у гривневі на період кризи до Верховної Ради подав заступник голови комісії ВР з питань фінансів і банківської діяльності — член Партії регіонів. Приблизно тоді ж щось подібне запропонував зробити й Мінфін, отже, пропозиція не така вже й безперспективна…

Мирослава Галас
09 лютого 2009р.

Теги: Закарпаття, Ужгород, криза, банки, кредити

НОВИНИ: Економіка

19:17
На Закарпатті зросли обсяги промислового виробництва
17:52
За рік кількість сільськогосподарських тварин на Закарпатті скоротилася на 4,4%
15:27
Торік послугами туристичних організацій на Закарпатті офіційно скористалися 14,7 тис. осіб
22:40
/ 2
У Закарпаття за перший квартал залучено $269,6 млн прямих іноземних інвестицій
14:42
Завдяки приватизації на Закарпатті за перше півріччя до держбюджету надійшло понад 1,1 млн грн
16:21
За 5 місяців на Закарпатті послугами пасажирського транспорту скористалися 7, 8 млн пасажирів
14:29
Фінансовий результат підприємств до оподаткування на Закарпатті торік був від'ємним
14:43
За січень-квітень підприємствами легкої промисловості на Закарпатті реалізовано продукції на 485,4 млн грн
03:01
/ 4
У найбільшій сироварні Закарпаття скаржаться на нестачу молока
12:13
Торік підприємства Закарпаття реалізували на 9% менше товарі у роздріб, аніж попереднього року
14:17
/ 1
За перший квартал поточного року на Закарпатті прийнято в експлуатацію 103,5 тис м2 загальної площі житлових будівель
12:53
/ 2
Здійснено перший пасажирський рейс після відновлення авіасполучення між Києвом та Ужгородом
12:51
З 9 вересня відновлюється повноцінна робота Міжнародного аеропорту "Ужгород"
14:23
Підприємствами транспорту на Закарпатті за 5 місяців перевезено на 41,1% більше вантажів, аніж за цей же період торік
17:06
На Закарпатській митниці оформлено майже 60 тисяч "експортно-імпортних" митних декларацій
09:24
Соціально-економічне становище Закарпатської області у січні-березні 2021 року
09:22
/ 1
У першому кварталі поточного року, порівняно із цим же періодом торік, будівництво будівель на Закарпатті зменшилось на 29,3%
11:25
У І кварталі 2021-го приріст виробництва продукції на Закарпатті склав 4,5%
13:02
/ 1
За підсумками 2020-го року Закарпаття – серед аутсайдерів у виробництві молока
07:38
/ 15
McDonald’s підшуковує місце для відкриття ресторану в Ужгороді
15:15
Соціально-економічне становище Закарпатської області у січні 2021 року
15:12
У 2020-му обсяг вирощування сільськогосподарських тварин на Закарпатті зменшився на 14,1%
11:13
Обсяг капітальних інвестицій у 2020-му на Закарпатті був меншим на 58%, ніж попереднього року
11:10
/ 1
У 2020 році експорт товарів на Закарпатті становив 1349,7 млн дол, імпорт – 1256,7 млн дол
14:14
За 2020 рік підприємствами Закарпаття вироблено будівельної продукції на 1905,8 млн грн
» Всі новини