Кераміст Ольга Пильник виліпить і стільці, і столи, і корсет, і капелюшок...

Маю слабкість до кераміки, але справа не в особистих уподобаннях. Далекі від мистецтва люди, яким потім показували світлини з її роботами, миттєво “танули” від захоплення. Керамічним, виявляється, може бути все – від меблів (наприклад, стілець чи столик) до... одягу. Фарфорові корсети та сумочки її авторства, звісно, на вулицю не візьмеш, але виглядає творчо.

Ольга Пильник про свою професію не мріяла з дитинства. Вісім років ходила в музичну школу на фортепіано. Коли ж прийшов час поступати, мама порадила художній коледж. Ольга стала студенткою Ужгородського коледжу декоративного та прикладного мистецтва, а потім Львівської академії мистецтв.

- Малюванням ви, напевно, захоплювалися?

- Усі діти в дитинстві малюють, – скромно відповідає керамістка. – Я не була особливою.

Вже потім дізнаюся, що ще школяркою вона любила робити штучні квіти і навіть мала свою технологію виготовлення штучних троянд. “По дорозі до школи був квітковий магазин, – згадує художниця. – Любила туди заходити, мріяла, що колись зможу там працювати”.

Фото з архіву Ольги Пильник

На фото: Увагу привертає симпатичний стілець фіолетового кольору. Замість сидіння – справжня трава. Інтригує назва – “екологічний стілець”. “Насправді я над ним не надто й задумувалася, - говорить художниця. – Але працювала з задоволенням, обдумавши за той час інші роботи. Мрію про виставку на соціально-політичну тему. Вже бачу, як перетворю один із залів на керамічне капустяне поле. Виліплю багато капустин, з листочками – доларами. Посередині поля - крісло, залите кров’ю. Це владне крісло... Такі речі ніхто не купить, тому скадно знайти, хто б фінансово підтримав виставку”. “Між комерційними та некомерційними речами – велика різниця, – продовжує Ольга Пильник. – Інтер’єрні речі зазвичай комерційні. Добре продаються статуетки, наприклад, ангелочки популярні на Різдво. Людям хочеться чогось приємного та теплого. До речі, ніколи не бачила, щоб речі мистецтва купували розкішно одягнені люди. Жіночка в золоті та норковій шубці не розуміє, чому кераміка коштує так дорого. “За ці гроші можна чобітки купити”, – говорила одна з них”.

Теги: Ужгород, кераміка, мистецтво, коледж, академія мистецтв

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати