1 листопада ужгородська влада спробує запустити тепло із фундаментів неспоруджених нею котелень

Коли про понад двомісячне запізнення з підготовкою міста до зими попереджала обласна влада, „РІО” і ”Трибуна”, бризкаючи слиною, кричали про недоброзичливців з Мукачева. Коли про проблеми в Ужгороді мовою своєї постанови заговорив уже Кабмін, стало очевидно, що проблема значно серйозніша, аніж здається на перший погляд. Коли Ратушняк зумисне зірвав ініційовану групою депутатів сесію з питань теплопостачання – стало остаточно зрозуміло, що ситуація, принаймні на цьому етапі, вже вийшла з-під контролю міської влади.

Такої невизначеності щодо постачання газу в зимовий період Ужгород ще немав. Попри бравурні заяви пана Бобкова про те, що Ратушняк повернувся з Києва з газом, замовчується основне – на яких саме умовах місто цього річ отримуватиме „блакитне паливо”. Бо, певна річ, владі невигідно говорити про те, що результатом тієї поїздки став той факт, що одне з двох теплогенеруючих підприємств Ужгорода мало отримати газ за умов 100-відсоткової передоплати, інше ж – на умовах давальницької сировини, що для міського бюджету вкрай невигідно. За останньою інформацією днями останню умову було змінено, і обидва підприємства отримуватимуть газ на умовах передоплати. Але відбулося це аж ніяк не з ініціативи міської влади Ужгорода, а в результаті якихось рухів у київських верхах. Зрештою, наразі навіть не відомо, чи є на руках у владної команди підписані договори щодо відведення лімітів газу на обігрів Ужгорода. За останньою інформацією – швидше всього, що ні.

Звідки брати гроші на оту передоплату – влада, схоже, теж не знає. Спробували було прив’язати необхідну суму до продажу землі під пам’ятником Шевченка на центральній площі Ужгорода – не вийшло. Бо, як виявляється, справжні мотиви цієї настирливо притягуваної мером оборудки зовсім інші. І гроші, отримані від продажу міської землі, згідно з чинним законодавством не можуть йти на проплату газу. Натомість, тема непрозорого розподілу міської землі в Ужгороді набула додаткового звучання: чому у цієї влади світ клином зійшовся саме на контраверсійному земельному клапті на площі Народній, тоді як інша земля гектарами передається невідомим особам, замість бути проданою з відкритих торгів?


Зрештою, проблема навіть не в газі. Бо він є, можливо, і найважливішою, але не єдиною складовою підготовки до зими. Іншою, не менш важливою, умовою є технічна готовність теплогенеруючих потужностей і теплових мереж. Якраз в цьому сенсі Ужгород і має найбільші проблеми.

Захопившись ідеєю спорудження в Ужгороді нових котелень (схема заробляння на „відкатах” за рахунок бюджету – відома), ужгородська влада зовсім забула, що більша частина міста опалюється потужностями колишнього „Ужгородтеплокомуненерго” (нині – КП ”Ужтепло”). Певну суму на підготовку відповідних котелень і мереж до зими – 2 із необхідних 4 мільйонів гривень – було передбачено в міському бюджеті тільки під тиском опозиційних фракцій міськради – „Нашої України” та СПУ. Але і з цієї суми Ратушняк і компанія спромоглися виділити тепловикам лише якихось 200 тисяч. (Бо, скажімо, асфальтування дороги, що веде до нової ужгородської автомийки, котру в народі чомусь вперто називають ратушняківською, є для нинішньої влади безумовним пріоритетом). Усе, що вдалося зробити за межами отих двохсот тисяч, було зроблено на голому ентузіазмі екс-„теплокомуненергівців” і їх розумінні всієї проблемності ситуації, в якій може опинитися місто внаслідок безвідповідальності нинішньої влади. Тобто, тепловики зробили те, що МОГЛИ зробити в цих умовах. Але, певна річ, за відсутності фінансування – не все, що ПОТРІБНО було зробити. А тому проблем нині можна очікувати зі значно більшою долею ймовірності, аніж будь-коли в новітній історії Ужгорода.

Аналогічна ситуація і в плані спорудження нових котелень. Цією темою в Ужгороді має опікуватися інше комунальне підприємство – „Енергетичні системи м.Ужгорода”. Відповідно до умов проведення тендеру щодо визначення фірм-претендентів на спорудження нових локальних котелень в правобережній частині міста, ці об’єкти мали бути готові вже до 15 жовтня. Коли стало очевидним, що у вказані строки (тобто, до початку опалювального сезону) виконати роботи не вдасться, влада устами першого заступника міського голови Володимира Бобкова під тиском опозиційних депутатів і журналістів змушена була озвучити нові терміни – цього разу крайнім строком запуску тепла було названо 1 листопада.

1 листопада – завтра. Середньодобова температура на вулиці – нижче 8 градусів, що мало би бути обов’язковою умовою запуску тепла. А його в Ужгороді не було, нема і ... Чи буде?

Аби не говорити зайвого, ми наведемо одне лише фото стану готовності нової локальної котельні за адресою вулиця Шумна, 24. Фото зроблено близько 16 години вчорашнього вечора.

Панове журналісти, не хочете пройтися з фотоапаратом по інших об’єктах?

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати