- У нас в районі кількість таких закладів щороку збільшується, - розповідає заступник голови Міжгірської райдержадміністрації Микола Тимощук. – І ми, без сумніву, зацікавлені у розвитку зазначеного напрямку, адже це - реальна можливість вижити в горах. Іншої можливості заробити наші люди практично не мають. А завдяки розвитку туристичної галузі у найрізноманітніших її проявах, живе не тільки та чи інша, особливо підприємлива, фізична чи юридична особа, а й наповнюється місцевий бюджет: наразі маємо 1 млн. грн. надходжень у вигляді податків.
- А звістку про приїзд наглядовців регіонального Держгірпромнагляду яка сорока на хвості принесла?- цікавлюся.
- Добрий господар просто зобов’язаний знати, що діється у його домі, - загадково усміхається пан Микола. – Не протидіяти, а вчитися приїхали. Бо ж, маючи 21 гірсько-лижний витяг , 3 з яких – “крісельні”, мусимо дбати про те, аби наших гостей, що завітали за здоров’ям та гарним настроєм, не спіткало розчарування.
...Минулого року, до прикладу, саме на тутешніх схилах стався дикий випадок. Згори спускалася 19-річна студентка. З трампліна на неї вискочив інший лижник, що перед стартом зігрівся оковитою. Сталося зіткнення. Юнку від травм рятували операцією аж у Санкт-Петербурзі...
- Випадок змусив усвідомити, що необхідно посилити вимогливість до власників та обслуги витягів, - веде далі Микола Тимощук. – Тож цієї осені ми перші в області провели навчання з безпеки для трьох десятків працівників гірсько-лижних комплексів регіону. Вони ж у свою чергу будуть знайомити з азами безтравматичного відпочинку у горах та дисциплінувати безпосередньо відпочиваючих. Слава господарів, що пропонують і забезпечують гарні вакації, нам до снаги, натомість у репутації профанів, котрі допустили нещасні випадки на гірськолижних трасах, ми аж ніяк не зацікавлені. Звідси й подальші кроки, один з яких – побачити на власні очі, що і як перевіряють наглядовці, від чого застерігають, на чому наголошують. Не тільки сам приїхав, а й молодшого колегу Івана Шагура, начальника відділу туризму нашої адміністрації, прихопив: хай вчиться, бо ж йому працювати...
У живописній закутині Пилипця, на схилах гори Гимби, нас зустрічає власник ТзОВ “Магура” Григорій Кохан. Пропонує запашного чаю з медом у затишному барі. Розкриває таємницю, якої не спромоглися розгадати: що воно за екзотична назва – “Магура”? Виявляється, з’їжджають з Гимби, а заклад назвали на честь гори-сусідки, що увічнила ім’я чимось знаменитого місцевого єврея – Жид Магура...
Відтак - господар запрошує до офісу.
- Багато з обов’язкового в ході підготовки до сезону ми вже зробили, - рапортує господар головному державному і нспектору Державної інспекції об’єктів підвищеної небезпеки, гірничого нагляду та охорони надр Василю Василинчуку. Перша черга об’єкта, що включає два бугельні витяги для початківців і більш досвідчених, довжиною у 970 та 1000 м, вже прийнята до експлуатації з усією належною документацією. Другу - електричний витяг та сауну – збираємось ввести в дію найближчим часом. Маємо посвідчення про навчання обслуги витягів, розроблені посадові інструкції...
- Все це добре, - констатує інспектор Василинчук. І одразу ж бере бика за роги: потрібно негайно оформити два дозволи – на експлуатацію витягів та електрообслуговуючі роботи. Без цього сезон не розпочати. Оскільки витяги – обладнання підвищеної небезпеки, потрібно скласти перелік усіх такого роду механізмів та робіт. Особливої уваги потребує електрогосподарство гірсько-лижної бази. Аби тримати його в належному порядку, доцільно залучити спеціаліста відповідної кваліфікації з 5-ою групою допуску. Повинна бути й особа, що відповідатиме за службу охорони праці. Це – на розсуд власників - можуть бути спеціалісти, що обслуговуватимуть по кілька об’єктів в районі. Головне, аби проблеми вирішували фахівці, і можна було спитати за недоліки у людей, які розуміються на справі.
Безпосередньо для преси інспектор порушує актуальну проблему. Якщо крісельні витяги наглядовці перевіряють на законних підставах, то бугельні наразі – з огляду на народну мудрість: береженого Бог береже. Адже підзаконний акт - відповідні Правила влаштування і безпечної експлуатації витягів буксирних канатних для гірськолижників, хоч і розроблені та прийняті, вже давненько чекають юстування. От і доводиться “бити” на свідомість власників витягів – якщо зацікавлені в тому, щоб усе склалося якнайкраще, від пильного ока інспектора не ховайтеся! Більшості такий підхід до вподоби...
Ділянки господарства – комфортні, за останнім словом обладнані сантехнікою, номери для постояльців, сауну, бар, прокатний пункт – Григорій Кохан демонструє з гордістю. Хвалиться щойно прокладеної дорогою, яка веде до бази. І прогнозує: кілька років успішної роботи – і цей куточок Карпат не поступатиметься за інфраструктурою європейським місцям гірсько-лижного відпочинку. Рекламує послуги, що їх можна в “Магурі” отримати за середньою ціною на одного постояльця у 250 грн. на добу.
- У нас ніхто не заскучає, - переконує перевіряючих. – Крім підкорення гірських крутосхилів на лижах, сноубордах та санках, готуємо спеціальні програми як до зустрічі Нового року, так і до Різдва, за місцевими звичаями й обрядами...
- Та головне, щоб гарний відпочинок не зіпсували прикрі випадки, - наголошує інспектор Василинчук. - І вказує на недоробки: там кабель не захований, тут трансформатор не дооблаштований... - Якщо дослухаєтесь і усунете порушення, - підсумовує, - ризики травмувань, завдання шкоди здоров’ю та небезпеки життю відпочиваючих будуть зведені до мінімуму. Це-найголовніша ціль, якої потрібно прагнути...
І з цим не можна не погодитись!
Довідка: Наразі в ТУ Держгірпромнагляду по Закарпатській області зареєстровано 30 гірсько-лижних витягів і підвісних пасажирських доріг, хоча насправді в регіоні їх майже 100. З зареєстрованих – 26 витягів бугельних канатних (ВБК) і 4 підвісних пасажирських канатних дороги (ППКД). У грудні поточного року проведено перевірки ВБК у ТзОВ “Магура”, ПП “Затишок”, ТОВ “Боржаські полонини” Міжгірського району.
иявлено 35 порушень, притягнуто до адміністративної відповідальності одного керівника підприємства. Характерні порушення: посадові особи не пройшли навчання з охорони праці; на підприємствах не складені переліки робіт підвищеної небезпеки; не призначено відповідальних за електрогосподарство та не присвоєно їм відповідних груп з електробезпеки; не створено служби охорони праці не виконано заземлення опор; не проведено реєстрацію та технічні огляди технологічних транспортних засобів.