ШАХРАЇ ПРИХОДЯТЬ ЗРАНКУ
У минулі роки в Ужгороді та інших містах Закарпаття орудували дві шахрайки, котрі під виглядом «зняття причини (порчі)» виманювали у людей, бувало, чималі суми, а також золоті вироби. Далі з’явилися інші пройдисвіти, котрі представлялися представниками влади і нібито заготовляли для самотніх пенсіонерів дешеві продуктові набори. Коли кількість потерпілих сягнула півсотні, а сума викрадених коштів – півмільйона, правоохоронцям врешті-решт вдалося спіймати зловмисників. Зокрема, за підозрою в скоєнні цих злочинів затримали двох мешканок циганського табору з Волинської області -- маму й доньку Ковальчуків, котрі приїжджали на Закарпаття на таксі на “гастролі”. Спритниці видурювали у громадян гроші й утікали додому. Справу за звинуваченням у шахрайстві міліція передала в суд, тож на деякий час “набіги” шахраїв припинилися. А нещодавно в краї з’явилися послідовники “справи Ковальчуків”...
Як свідчить міліцейська статистика, останнім часом на Закарпатті почастішали випадки, коли до осель здебільшого самотніх пенсіонерів заходять якісь підозрілі жіночки, котрі представляються працівниками відділу соціального захисту. Після їхніх візитів у людей зникають великі суми грошей. Ось лише кілька найсвіжіших прикладів.
У Мукачівський міськвідділ міліції звернулася 81-річна місцева жителька. Зранку у понеділок в її оселю завітала незнайома жінка віком близько 30-35 років. Незнайомка представилася працівницею відділу соціального захисту, що, звісно, приспало пильність бабусі. Ще б пак, старші люди звикли довіряти владі, сподіваючись на її допомогу! Не відомо, що наобіцяла старенькій пройдисвітка, проте після візиту “пані з соцзабезу” господиня не знайшла 4500 гривень та 488 доларів, прихованих на «чорний» день.
Не поталанило і двом іншим мукачівцям -- 79-річному Гаврилові та 77-річній Розі, котрі мешкають по-сусідству. Після відвідин «соціальної пані» зі спальної кімнати пана Гаврила зникли 200 гривень.
А напередодні аналогічним чином обікрали пані Розу, в якої взяли більшу суму -- 800 гривень та 3000 російських карбованців. Як і в попередніх випадках, шахрайка завітала зранку. Вочевидь, з таким розрахунком, що у цю пору молодші родичі (якщо вони є) підуть на роботу, до того ж люди в світлий день швидше відчинять незнайомцеві двері, аніж ввечері...
ЗЛОДІЙСЬКИЙ “ПОЧЕРК”
Що тут скажеш? Міліція, звісно, розшукує шахраїв, однак досвід переконує: спіймати пройдисвітів на гарячому практично неможливо. Адже не влаштуєш засідку в квартирі кожного пенсіонера! Навіть якщо підозрілу людину випадково зупинять на вулиці чи в під’їзді, то як довести, що це саме та особа, котра скоїла злочин? Гроші ж не мічені, в стареньких людей зір не соколиний, а шахраї, як правило, майстерно маскуються -- малюють волосся, носять перуки, часто змінюють одяг.
Подібні випадки шахрайств останнім часом були не лише в Мукачеві, а й ледь не в кожному районі області. Цілком імовірно, що зловмисниці разом зі спільниками пересуваються на автомобілі, роблять “набіг” на конкретний населений пункт і швидко покидають його. Або, як у випадку зі згаданими Ковальчуками, виїжджають за межі області. І шукай, як мовиться, вітру в полі...
Тож, як казав класик, порятунок потерпілих -- справа рук самих потерпілих. Є кілька доречних порад, як не стати жертвами шахраїв. Попри хвалений «професіоналізм» злодіїв, почерк їхній доволі стабільний. Ось як найчастіше скоюються ці злочини.
Довірливих підлітків, зазвичай добротно одягнених школярок чи студенток, зупиняють на вулиці й сповіщають «страшну вість»: мовляв, на батьків «накладено порчу», аби її зняти, необхідно якнайшвидше принести з хати гроші або золоті вироби. Лише не треба казати нічого батькам, бо тоді нічого не вийде! Коли жертва сумнівається в правдивості слів незнайомої тітоньки, зненацька може з’явитися «свідок» -- інша тітонька, котрій «провидиця» теж буцімто допомогла, й вони почнуть обробляти свою жертву вже удвох. Не виключено, що пройдисвітки володіють азами гіпнозу – надто вже легко вони входять у довіру до своїх жертв. Отож найперша порада -- ні з ким не починайте розмову на вулиці: чи то вам пропонують погадати, чи просто зненацька незнайомка робить комплімент, які ви гарні. Головне для шахраїв -- привернути увагу жертви, а далі вже піде... В Ужгороді свого часу траплялись навіть випадки, коли жертв разом із шахрайками «обробляли» якісь чоловіки в черничих рясах. «Святі люди» теж гаряче переконували: ця «божа людина» прагне й може допомогти... До слова, тих псевдо-ченців так і не спіймали.
Літніх людей здебільшого «купують» обіцянками придбати, буцімто від соцзабезу, продукти за значно дешевшими цінами. Бабці чи дідусеві обіцяють, приміром, крупу, олію чи цукор «по дві гривні», а решту, мовляв, компенсує влада, в якої передбачено пільги соціально незахищеним верствам населення. «Халявні» продукти якщо хтось і роздає пенсіонерам, то лише під вибори, але люди чомусь ведуться на подібну «туфту». А розрахунок шахраїв простий: бабуся чи дідусь неодмінно покажуть, де у них сховок, коли витягатимуть гроші для «дешевих продуктів». Тих кілька хвилин, поки жертва на кухні шукає тару для гречки чи олії, спритниці цілком вистачає, аби «прошмонати» шафу чи сервант, де пенсіонери в основному й ховають свої «статки»...
Буває також, що шахраї запевняють: ні за що платити не потрібно, бо гроші вже виділено, навіть показують ці гроші. Але додають: “Чи не могли б ви нам розміняти сотку чи двохсотку, бо в магазині не мають?” Ясна річ, гроші, котрі ви необачно розміняли незнайомці, можуть виявитися фальшивими... А коли навіть справжніми, то ви все одно «засвітите», де тримаєте свої заощадження, і далі все піде за описаним сценарієм.
Часто в наші оселі просяться якісь смагляві молодиці з проханням «дешево продати хороший мед». Це ще один різновид шахрайства. Півбіди, якщо ви просто купите підробку, яку потім доведеться виливати. Гірше, якщо впустите «медівників» до хати, й доки шукатимете в кухні банки для меду, ті в кліп ока обнишпорять коридор чи передпокій...
По селах, буває, до осель заходять молодиці з проханням «напитися води» або «поміняти підгузник дитині». Після таких візитів з хат нерідко зникали великі суми грошей. Подібне трапилося цьогоріч і в нашій області.
Не так давно двійко квартирних злодіїв заходили в оселі самотніх пенсіонерів під виглядом працівників «жеку» або «водоканалу». Казали, нібито господиня затопила сусідів, випитували, чому син не відремонтує трубу? А самі тим часом вивчали обстановку в хаті й потім лізли красти...
ПОВІДОМЛЯЙТЕ ПРО ВСЕ ПІДОЗРІЛЕ В МІЛІЦІЮ
Ми описали лише кілька найбільш поширених методів, якими послуговуються злодії. Насправді ж їх набагато більше. Приміром, шахраї можуть зайти у справжній соцзабез, відділ субсидій, центр з обслуговування самотніх чи якусь благодійну організацію і... вичитати з вивішених на стіні списків (або почути з розмов самих відвідувачів) адреси самотніх пенсіонерів! Злочинці -- народ вельми винахідливий, до того ж кожен рік «тюремного університету» лише збагачує їхній досвід.
Вихід один -- бути обачними. Міліціонери радять самотнім громадянам в жодному випадку не впускати до своїх осель «працівників жеків, соцзабезу» та інших, якщо ви не знаєте їх в обличчя. Не варто впускати до хати й жебраків чи «погорільців». Жодних «хал явних» продуктових наборів ніхто вам не дасть. Тому якщо до вас завітають незнайомі люди з подібними пропозиціями, не вірте. А головне, негайно телефонуйте на 02. Чим оперативніше надійде повідомлення, тим більше шансів, що шахраїв затримають. Не ганьбіться просто телефонувати й повідомляти про підозрілих незнайомців, котрі обдзвонюють усі квартири. Можливо, вони прийшли саме по ваші гроші…
Володимир Павлюх, ВЗГ ГУ МВС України в Закарпатській області
14 листопада 2008р.
Теги: