"Карпатський гонор" із Красної "хай буде справжнім, непідробним"

Історик Янош Мігелі виводить у своїх дослідженнях генеалогію марамороських немешів, які мешкали й у селі Вільхівці на Тячівщині, звідки походить Тетяна Грицан. Вільхівці лежать у середній течії річки Те-ресва, звідки піднебесні полонини досить далеко й підсонячним промінням пестяться абрикоси й пармени. Знамениті вони
тим, що там мешкала не лише шляхта, але народилися єпископ Олександр Хіра, поетеса Ганна Ганушевська-Чонка, яка в 40-х роках минулого століття переїхала до Канади, та посол Сойму Карпатської України Василь Шобей. Пізніше з уст Тетяни я дізнався, що Ганна Ганушевська має з нею родинні зв'язки по материній лінії, а Василь Шобей є вуйком по батькові.
Дівоче прізвище Тетяни - Чонка, досить поширене в селі. Біля церкви у Вільхівцях й досі стоїть білий мармуровий хрест, який поставила родина Чонків. Тетяна волею сімейних обставин покинула сонячні Вільхівці й поселилася в більш суворому селі Красна на тій же річці Тересва, де в церкві дивовижний іконостас малювання Ігнатія Рошковича, смарагдові ліси й покручений шлях на Конусфелд.
Поезія Тетяни Грицан, видана у Всеукраїнському багатопрофільному видавництві «Карпати», дещо відрізняється від попередніх її книжрк, що виходили в Тячеві. Власне Тячів ніколи не був видавничим центром, то й збірки робилися за власні кошти та за авторським редагуванням.
Книжка «Карпатський гонор» засвідчила: влилася якась нова чи, скоріше, оновлена поезія в українську літературну традицію. Тут варто говорити про щирі жіночі аплікації, свого роду короткорядкові аніме, іноді абстраговані від реального світу медитації. Про карпатський гонор відкритим текстом не йдеться. Хіба що про сутність людини, її ідентифікацію, а відтак і людини, котра корінням глибоко вросла в карпатську землю.
У вірші «Генезис» Тетяна Грицан таки підходить упритул до своєї карпатики. Тут постають образи борців Карпатської України й постать русина-заробітчанина в Чехії, якому, за словами авторки тексту, там тяжко. Вірші поетки оригінальні там, де все йде невимушено. Трапляються і книжності, але вони не засмічують, радше доповнюють оригінальність думки. У тексті «Убити тінь» якось дивним чином поєднуються запахи шавлії, рути й...фіміаму. Ну, звісно, Тичина любив ці «катедження» в «Панахидних наспівах» і «Сонячних кларнетах», але поет був мовно-поліграфічним віртуозом від самого початку.
«Я тут, із вами, я" живу, о, Саламандри». Що надихнуло поетку на вогняне створіння - карпатські ліси чи сама природа її мислення? Чи цей Образ навіяв авторці чеський класик Карел Чапек, пильне око спостерігача природних аномалій.
Один із розділів збірки має назву «Обсерваторія». На будь-якій із карпатських вершин можна влаштувати собі спостережний пункт за небесними тілами. Тетяна Грицан намагається зробити поетичні спостереження образів сонця, місяця, зірок, сутінків і заранків. Дивним чином поєднуючи їх з образами алегорії, людина розчиняється в сонці і сама стає сонячним сплетінням, розпорошує і сутінки, і заранки, світиться від щастя, чи блідне від горя, відчаю, невпевненості в прийдешньому.
Текст «Родину бережіть» (гасло загалом пристойне) сягає змістом у далеке історичне минуле, коли через Верецький перевал вдерлися на територію Карпат угри на чолі з Алмошем. Тут ідеться про долю плем'я білих хорватів на теренах сучасного Закарпаття. Авторка переживає через ту подію, бо вона докорінно змінила жереб людності, що населяла слов'янську землю, але то тема вже іншої розмови. Прискіпливий читач зможе і захопитися поезією Тетяни, і виділити недоліки. На це його воля. Загалом книжка Тетяни Грицан «Кар-рпатський гонор» справляє приємне .враження, хоч і не без примх графо-манії. У майбутньому хотілося б, щоб той карпатський гонор був справжнім, непідробним. І щоб Тетяна Грицан пам'ятала, що вона з Тересвянської долини, де гонору не бракувало, особливо в Бедевлі, Тернові й Вільхівцях. Тоді нинішній читач відкладе на мить швидкісний Інтернет й зануриться в поезію тендітної й мужньої вчительки з Красношори. І все буде красно.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати