Пізніше за результатами проведеної експертизи спеціалістами УМВС, було встановлено, що вікно було відкрите зсередини приміщення, слідів пошкодження скла, штапиків, запорів та ручок на вікні не виявлено, як і слідів ушкодження пломби на вхідних дверях приміщення. За словами міліціонерів, найімовірніше, злочинець проник до природоохоронної зали музею вдень, змішавшись з туристичною групою. Відтак крадій заховався в ніші і став чекати сутінок. Коли працівники музею розійшлися по домівках, зловмисник взявся вирізати полотна закарпатських митців з підрамників, після чого прочинив вікно і спустився у подвір'я громовідводом, який прилягає до стіни будівлі. Далі – справа нехитра: перебігти погано освітленим подвір'ям, перелізти через старий мур і спуститися з награбованим насипом…
Між тим, з метою усунення причин, які би сприяли вчиненню злочинних посягань на історичні та культурні цінності, правоохоронцями неодноразово проводилися комісійні обстеження всіх об'єктів історично-культурного значення регіону і Закарпатського краєзнавчого музею зокрема на предмет відповідності вимогам спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства культури і мистецтв України від 30 липня 2004 року № 846/489 „Про затвердження Інструкції з організації охорони державних музеїв, історико-культурних заповідників, інших важливих об’єктів культури підрозділами МВС України”.
За результатами проведених обстежень міліціонерами складені відповідні акти з акцентуванням недоліків, як-от відсутність цілодобової охорони системою охоронної сигналізації конструктивних елементів музею – вікна, некапітальні стіни, люки, експозиційні вітрини, експонати з виведенням на пункт централізованого спостереження, відсутність засобів відеоспостереження в залі та недостатня технічна укріпленість вхідних дверей, вікон, виходів на горище.
Воднораз, керівництву музею неодноразово направлялись листи з настійними пропозиціями обладнати всі приміщення музею охоронно-пожежною сигналізацією з виведенням пульт централізованого спостереження, встановити на вікнах ґрати, чого, на превеликий жаль, не було зроблено. Що посієш – те і пожнеш, себто крадії не дрімають і користаються відсутністю охоронної сигналізації, металевих ґрат, що є безумовною вимогою для об'єктів, де зберігаються історико-культурні надбання Закарпаття.